Ганьба для газети "День за Днем"!

Кілька місяців тому, після викриття практики проплачених статей у Шепетівькому віснику, редакція цієї газети безпідставно ображалась на редакцію іншої газети "День за Днем", вони на повному серйозі думали, що ДЗД заплатили мені за той запис в блозі :-)На радість Шепетівського віснику, зараз я опишу приклади джинси в ДЗД, думаю тоді всі питання про "заказуху" відпадуть самі собою.

Хоч вибори вже далеко позаду, але в останньому номері День за Днем №51(1183) від 17 грудня 2014 року, джинси вистачало.

Візьмем для прикладу матеріал "Від батька до сина в'ється кар'єрна стежина".
З першого погляду, це стаття про щасливе життя сім'ї Петруків, члени якої, влаштувались на роботу в ТОВ "Лотівка Еліт". Прочитавши матеріал у читача виникає враження, що корпорація "Сварог Вест Груп" - це рай на землі і всім обов'язково треба шукати там роботу.

Я сумніваюсь, що це так, але суть мого допису не в тому. Справа в тім, що це класична "джинса", редакція ДЗД отримала за неї кошти, а от позначку "Реклама" поставити забули. До речі, Шепетівський вісник також постійно публікує подібні статті про корпорацію, обоє рябоє.

Те саме стосується матеріалу "Сварог Вест Груп" - агровиробник року-2014

Цей матеріал є не що інше, як прес-реліз корпорації, які ми щомісяця отримуємо пачками. Саме смішне в тому, що цей матеріал ми розмістили абсолютно безкоштовно, тому що це дійсно подія, яка варта висвітлення. Але піар відділ корпорації "Сварог Вест Груп" так звикли розміщувати статті платно, що мабуть навіть і не припускали іншого варіанту.

Ще цікавий приклад, стаття під назвою "Індія - країна, в яку закохуєшся з першого погляду"
З першого погляду, звичайна цікавенька подорожня стаття. Так коли вона підходить до завершення раптом починається неприхована реклама одного із салонів краси міста, власником якого я припускаю і є мандрівниця. Так само я припускаю, що стаття друкувалась не за гроші, а просто по дружбі, це далеко не перший матеріал в якому рекламують заклад. Тим не менш, це також вводить читача в оману і є порушенням Закону України "Про рекламу".

В цій всій історії саме найстрашніше те, що газетярі не розуміють, яку шкоду вони наносять в довгостроковій перспективі громаді та собі, отримавши швидку вигоду за проплачений матеріал. Вони ж проживають в тому самому місті, що і ми, а плюють в колодязь з якого пьють. Для ЗМІ найціннішим має бути читач, а не рекламодавці, тому що без перших не буде  других, не навпаки.