Якщо на небі запалюються зірки, а на землі народжуються діти — це комусь потрібно. Так, це потрібно Богу, а також нам, мені, тобі, усім, бо чужих дітей немає!Новий учбовий рік розпочався і нажаль до Шепетівської школи-інтернату прибули нові діти-сироти або позбавлені батьківського піклування. Нажаль, тому що статистика прикра і кожен рік з’являється все більше знедолених дітей.Але надія є, надія, що ми схаменемося і зрозуміємо істині цінності нашого з вами життя. А зараз у дітей нашого інтернату з’явилась надія, що зміни на краще будут відбуватися швидше, бо з‘явилась в інтернаті людина, в якої болить серце не лише за те, як підвищити показники школи, але як нагодувати, одіти, покращити життя дітей в цілому. Дати відчути дітям, що вони не одинокі, що їх люблять і є мама, хоча і одна на усіх. Нехай Бог благословляє нового директора школи-інтернату та допомагає у тяжкому, але благословенному ділі.І нехай хтось із вас вирішить, що це піар, мені...

Благодійність як спосіб життя. (Відповідь на питання.) Благодійність (від «благо діяти») – одна з чеснот, які заохочуються Святою Церквою. Спосіб життя (латинською «modus vivendi») – стиль, в якому людина почуває себе комфортно, без маски, а простіше – життя, яким живеш без умовностей і яке тобі подобаєшся. Ці два визначення не претендують на абсолютну точність, вони не взяті з Вікіпедії чи якоїсь енциклопедії, та все ж є, думаємо, зрозумілими. Настільки зрозумілими, що запитання в читача може викликати не суть цих термінів, а інсинуації навколо них. «Давайте – і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам» (Лк, 6:38). «Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі. Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили...

Вы им нужны!   Знаете ли вы, что в Шепетовке есть школа-интернат? Знаете ли вы, что в интернате учатся дети из неблагополучных семей? А знаете ли вы, что в интернате учатся и живут дети-сироты?   В Украине очень много детей разного возраста лишены почти всего, брошены на произвол судьбы нерадивыми родителями, семейными трагедиями, несчастным случаем, равнодушием государства. Как это страшно – быть ненужным, нелюбимым, голодным, больным, без опоры и надежды на будущее. И страшно, когда наша реакция на таких детей - равнодушие. Хотя многие из нас и испытывает сострадание к брошенным детям, но почему лишь немногие реально помогают? Каждому ребенку нужны теплота, ласка, забота. Нам кажется, что это отнимет у нас много времени, сил, средств, а на самом деле достаточно оглянуться вокруг, протянуть руку и сказать теплое слово. Показать, что ребенок кому-то нужен и не одинок в этом жестоком и страшном мире, где порой и взрослому невыносимо сложно.   В школе-интернат...