Сегодня РБК сообщил, что рейтинг одобрения Путина в России достиг 89%. Сказать, что это национальная катастрофа – значит ничего не сказать. Но вовсе не потому, что, мол, народ у нас неправильный. Нет. У политика, который серьезно занимается своей страной, не может быть такого запредельного рейтинга. Я попробую объяснить – почему.
От якось за всіма нашими війнами, майже непоміченим пройшов черговий "чорнобиль" - 26-го квітня, 27 років назад сталось непоправне... Вирішив дізнатись - а де ще працюють реактори РБМК (РВПК), подібні до чорнобильського? Найперше, тішить те, що у Нетішині, і інших АЕС України трудяться старі добрі ВВЕР, з якими проблем особливих ніколи не було. І на том спасібо. А ось у Курську та Санкт-Петербурзі таких реакторів працює по 4 штуки, і ще 3 у Смоленську. Ітого 11 потенційних чорнобилів. Враховуючи частоту падінь ракет-носіїв (обладнання по складності приблизно таке ж, як на АЕС) - я абсолютно не боюсь ядерного удару Росії. США його, доречі, теж особливо не бояться. Я боюсь чогось іншого. Раздолбайства і злодійства - а цим росіяни (як і ми) славились здавна.
Нещодавно мелькнула новина про випуск російським МЦСТ свого власного комп’ютера «Ельбрус-401», та відповідної серверної пари до нього «Ельбрус-4.4». Якщо відкинути той прикрий факт, що процесор Ельбрус-4, який є основою цього агрегату, випускається на Б\Ушному конвеєрі купленому в американської (яка несподіванка) фірми AMD, то ця новина дуже навіть мене порадувала. Не маю жодної ненависті чи упередження до Росії, її громадян, і навіть уряду. Тому мені приємно, що у рідного нам народу ще хоч щось залишилось у плані високих технологій. Ми, нажаль, здогадались вгробити ВСЕ, що тільки можна. А у нас, доречі, у кожному обласному центрі був жеж свій радіозавод – саме високотехнологічне виробництво. Та й Шепетівка наша теж не пасла задніх у цьому плані.