У середині XVIII століття Барбара Сангушко на мисі при впадінні річки Понори до річки Горині в межах Новозаславського замку виступила ініціаторкою побудови нового палацу за проектами її придворного архітектора Паоло Фонтана та королівського архітектора Якуба Фонтана, який вніс корективи до ескізу палацу.

Українська журналістка розповіла історію про трьох військових, з якими вона їхала потягом. Ці люди сильно вразили її своїм сильним духом, ввічливістю та тактовністю.

У Білогірській селищній раді за ініціативи та організації відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту 31 січня 2025 року відбулася важлива науково-краєзнавча конференція, яка зібрала істориків, краєзнавців, представників влади та громадськості. Головною темою обговорення стала історія та культура кримськотатарського народу, його внесок у розвиток громади та України загалом.

2 лютого 1890 року в селі Жилинці, у сім’ї православного священника народився Костянтин Сергійович Малюшкевич – видатний церковний діяч Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).

Церква Різдва Богородиці в місті Славута була побудована на кошти прихожан та князя Євстафія-Еразма Сангушка, предводителя дворянства Волинської губернії. На той час вона відносилась до Славутського благочинного округу Волинської єпархії. Освячена на честь Різдва Пресвятої Богородиці в день пам’яті святої рівноапостольної княгині Ольги 11 липня (за старим стилем) 1819 року.

Через обміління Дністра на поверхні з'явився затоплений міст часів німецької окупації. Переправу побудували через ліву притоку Дністра річку Ушицю, а дорожнє полотно виклали кам’яною бруківкою.

Костел Святої Анни у місті Полонне – пам’ятка архітектури національного значення, вік якої перевищує чотири століття. Споруда закладена ще за часів Януша Острозького, спалена та пограбована турецькими військами під проводом Алімазора. Святиня встигла побувати відділом НКВС та катівнею за часів совітів і стала центром Полонського деканату Кам’янець-Подільської дієцезії Римо-Католицької Церкви в Україні в наш час.

Селище Гриців Шепетівського району має велику та багату історію. В минулому містечко Гриців відносилось до Ізяславського повіту, було волосним центром. Розташоване біля місця притоки річки Білка до річки Хомори, є одним з найстаріших населених пунктів Волині. Однак зараз туристів може більше зацікавити не історія, а те що вона лишила по собі в сьогоденні - палац Грохольських.

Село Білецьке нині входить у Шепетівський район і розташоване за 50 кілометрів від районного центру. Кількість населення – близько 450 осіб. В письмових документах вперше зустрічається під 1583 роком. Було у власності родини Білецьких, пізніше ним володіли Острозькі та Любомирські. У 19 столітті і до 1917 року власниками села були Жураковські.

У психоневрологічному інтернаті у селі Кривчик біля Кам’янця-Подільського на Хмельниччині виявили історичну таблицю з арабською вяззю. Її знайшли під численними набілами штукатурки у туалеті, що раніше був верандою палацу Крупенських. Вчені її розшифрували і попередньо датують початком XVIII ст. За їхніми припущеннями, таблицю перенесли з Хотинської фортеці. Попереду – вивчення і розшифрування ще однієї плити.