Добре знані у колах науковців-мистецтвознавців прізвища Данила Михайловича Щербаківського (1877-1927 р.н.) і Павла Миколайовича Жолтовського (1904-1986 р.р.), майже невідомі пересічним українцям, хоча без їх праць неможливо уявити історію українського народного образотворчого та прикладного мистецтва. 

Об'єднати в статті цих людей спонукало те, що обидва вони зробили безцінний внесок у дослідження та збереження пам'яток сакрального мистецтва як України і Волині в цілому, так і Шепетівщини зокрема.

Вісімдесят п’ять років тому вперше було розпочато видання роману «Як гартувалася сталь». Першу частину друкуватиме радянський літературно-художній журнал «Молодая гвардия». Утім, досі мало хто звертає увагу на те, наскільки з часом, упродовж численних перевидань у 1930-х – 1980-х, змінився первісний текст роману «Як гартувалася сталь». Володимир Ковальчук спеціально для «ГалІнфо» дослідив це питання, для чого порівняв журнальну версію 85-річної давнини з книжковим перевиданням 1979 року.

Мисливство в Україні має глибокі і давні традиції. Колись це було, основним заняттям і джерелом існування людей. В київській Русі хутро білок, горностаїв, куниць, чорнобурих лисиць було предметом експорту. І в період Литовського князівства населення платило данину хутрами. До речі в наші часи вироби з хутра можна придбати тут.

З метою вшанування традицій боротьби за Незалежність  і соборність України, визначення історичного значення подій, а саме 100 – річчя подій Української революції 1917-1921 років, в Шепетівській центральній районні бібліотеці відбулося засідання круглого столу «Українська революція 1917-1921 років: історія і сьогодення».

15 лютого в виставковій залі обласного літературно-меморіального музею М. Островського презентовано виставку живопису «Святині України – Руси» заслуженого художника України Леоніда Гопанчука (29.03.1955 - 05.09.2013). Відкрила виставку вдова художника, Струк Неоніла Олексіївна, яка є куратором даного проекту.

Багато обдарованих, яскравих і харизматичних особистостей, що ввійшли до пантеону слави інших країн, завдячують частині своїх життєвих біографій Шепетівщині. Так сталося з Ігнацієм Яном Падеревським - відомою постаттю 19 століття, світової слави піаністом, композитором, громадським діячом, політиком, прем’єр-міністром Польщі. Цю особистість ми відкрили для себе у 2012 році, коли в Україні проходив фестиваль його імені у Львові. В шепетівському музеї теж відзначили дні пошанування відомого на увесь світ І. Я. Падеревського.

9 липня в читальному залі районної бібліотеки зібралося  чимало відвідувачів, на історичну годину «Валентин Садовський – громадський і політичний діяч» присвячена 130 – річчю від дня народження. Цього року Верховна Рада України прийняла постанову «Про відзначення пам`ятних дат і ювілеїв на державному рівні» де і згадується  ім`я Валентина Васильовича.

У кожного народу, нації, кожної країни є особистості, імена яких є надзвичайно важливими для утвердження національної державності та національної ідеї. Вони мають величезне значення для розуміння історичного процесу. Одне з таких історичних імен, зважаючи на специфіку його громадської, політичної, наукової діяльності, державницької політики та приналежності до еміграційно-націоналістичного табору, було загублене і стерте з історичної пам’яті українців на 70 років. Але за допомогою науковців ім’я Валентина Садовського повернулося з небуття.

Всього в Україні цього року 83 абітурієнти отримали 200 балів за результатами проходження ЗНО з двох предметів. Серед них лише один представник з Хмельниччини – випускниця Шепетівської школи-гімназії Євгенія Солодка.