Сьогодні, напередодні світлого свята Великодня, відбувся один з найбільших обмінів полоненими. З російської неволі звільнено 277 українських Захисників та Захисниць. 246 воїнів повернено в рамках обміну полоненими, ще 31 людину вдалося визволити поза обміном.

Сьогодні, 29 березня 2025 року, до рідного селища Грицева Шепетівського району, до батьківської домівки, з російського полону повернувся наш земляк – Паламарчук Тарас. Про це розповіли у селищній раді.

Сьогодні, 19 березня, внаслідок обміну полоненими між Україною та Росією додому повертається 197 наших захисників. Вдалося визволити з неволі 175 наших хлопців у ході обміну і 22 – під час спеціальних заходів поза обмінами.

Під час обміну полоненими, який відбувся 5 лютого 2025 року, в Україну повернувся прикордонник Тарас Паламарчук з Шепетівщини. Він потрапив у полон під час виходу з "Азовсталі" у травні 2022 року. На початку 2023 року батьки отримали написаного ним власноруч листа, відтоді більше не мали з сином ніякого зв’язку. Вдома військового не було майже два роки й дев’ять місяців.

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими сьогодні повідомив про новий обмін, завдяки якому вдалось повернути додому 150 українських військових. Серед них і житель Шепетівщини.

Сьогодні, 15 січня Україна та рф здійснили репатріацію важкопоранених і тяжкохворих військополонених, як це передбачено Женевською конвенцією. Це результат роботи Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, який виконав рішення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Сьогодні, 30 листопада, у Шепетівці на центральній площі відбулася мирна акція нагадування про зниклих безвісти та тих, хто в полоні «Згадай кожного: не залишай у темряві».

“Ну раз ты веришь в Бога, то рассказывай молитвы”, — відреагував слідчий, коли почув, що Валя вінчана. Вона розповідала українські, бо російською не знала. Її слухали. Це був один з найдивніших моментів допиту. Може, ті молитви і спрацювали, бо відразу по тому її запитали: “Ну что, хочешь увидеть мужа?” Перевірили прізвище в базі і показали фото. — У мене пішли сльози, — каже Валя. — Євген мав змучений вигляд. Обличчя дуже схудле, синьці під очима. Здавалося, що з ним щось робили. І погляд такий спустошений. Це була перша й остання звістка, яку Валя отримала про свого чоловіка за весь час російського полону.

Вчора відбувся 50-ий обмін полоненими. Серед 207 українців, які повернулися з російського полону, є двоє захисників із Хмельниччини. Це військовослужбовці, які є мешканцями Кам’янеччини та Шепетівщини.

Це околиця міста Славута на півночі Хмельниччини. Тут у 1941 році нацисти створили табір для поранених радянських військовополонених — «Грослазарет Славута цвай, табір 301». Табір належав до типу шталаг — призначався для сержантського та рядового складу. Згодом табір перемістили у сусідню Шепетівку. А в Славуті розмістили шталаг під №357. Це місце трагічних подій радянська пропаганда оточила міфами на свою користь. Майбутнє ж локації не визначене. Однак про все за порядком.