Канікули  - це чудовий час, аби відвідати музей. В період зимових свят у Музеї пропаганди традиційно багато було театралізованих свят, вечорниць, колядок та інших цікавих традицій наших предків, які ми зберігаємо та відтворюємо.

Днями працівники краєзнавчого відділу Музею пропаганди знайомили школярів Шепетівської СЗОШ №2 із традиціями святкування Зелених свят, організувавши театралізоване свято «Ой, на зелені, на свята». Наукова співробітниця краєзнавчого відділу розповіла учням про українські традиції і особливості свята, і разом спробували їх реалізувати.

За стародавніми українськими традиціями, 13 січня святкуємо Щедрий вечір або Маланки. Уся родина збирається за «щедрою кутею», багатим на смачні національні страви столом, а щедрувальники обходять домівки з побажаннями достатку, добробуту та здоров’я, за що отримують винагороду. Защедрували вчора й вихованці Центру дошкільного розвитку Мудрик у межах музейного заняття, присвяченого вивченню та збереженню української культури та традицій.

У культурі кожного народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. В Україні таким символом є вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу з зашифрованими оберегами та знаками.Традиційно в Україні День вишиванки відзначається в третій четвер травня. Цьогоріч він припав на 20 травня.

Серед еспонатів нашого краєзнавчого відділу є такий, що відразу привертає увагу відвідувачів своєю дивною конструкцією. Це пристрій для виготовлення маци (XX ст.), який передала до нашого музею Мельц Алла Семенівна у 1999 році. Що це за пристрій, як і коли його використовували? Почнемо з історії та традицій.

У краєзнавчому відділі музею відбулось музейне заняття "Хліб голодомору" для учнів 4-а класу ЗОШ №1, де дізнавалися про події штучного голоду в 1932-33 рр. на Шепетівщині, які пережили не всі наші краяни, про «Закон 5-ти колосків», про причини голоду, продаж Радянським Союзом зерна за кордон.

Історія України, як і будь якої іншої держави, – це тісне переплетіння регіональних візій минулого у єдине ціле. Для того, щоб зрозуміти регіональний контекст історії на перший план виходить краєзнавство. Краєзнавство, як наука, починає розвиватись на теренах України ще з ХІХ ст., як перший етап національного відродження. У ХХІ ст. значно розширюється методологія та можливості цієї науки, єдиним залишається завдання – пізнати регіональні особливості плину історії. Одним із визначних краєзнавців Шепетівщини був Олександр Леонідович Лукашенко.

Сьомого грудня - день великомучениці Катерини, у народі "Катерини", свято дівочої долі. Це свято в Україні вважали пророчим для долі кожної дівчини. Жінки просили святу про злагоду в родині, дівчата – про щасливий шлюб. 

23 листопада в краєзнавчому відділі музею Миколи Островського відбулися тематичні уроки до Дня пам’яті жертв Голодомору. Протягом дня відвідувачі мали змогу дізнатися про ті трагічні події, зокрема, на Шепетівщині.

9 листопада в музеї Миколи Островського, що у Шепетівці, відбулися ІІІ Краєзнавчі читання «Усна історія як метод дослідження історичного краєзнавства», які стали вже доброю традицією для краєзнавців та науковців нашого регіону.