У п’ятницю минулого тижня у залі Ізяславського будинку творчості дітей та юнацтва зібралися поціновувачі історії рідного краю. У цей день відбулось представлення культурологічного проєкту під назвою «ПОРТРЕТ НА ФОНІ ЕПОХИ». Першу краєзнавчу студію у рамках означеного проєкту було присвячено 305-річниці від дня народження поетеси, перекладачки, філантропу, княгині Барбарі Урсулі САНГУШКО (в дівоцтві Дуніна), якій виповнилося 04 лютого 2023 року.

У 1881 році в Російській імперії, за задумом громадського діяча П.А. Мясоєдова, було створено Товариство Поліпшення Народної Праці, пам’яті царя-визволителя Олександра ІІ. Засновниками даного утворення були митрополити Ісидор і Макарій, графи Н.П. Ігнатьєв і Н.В. Ісаков, Статс-Секретар, Дійсний Таємний Радник М.Н. Островський та інші. Метою даного утворення було розвиток і удосконалення місцевого народного виробництва, яке в той час знаходилось у занепаді. В тому ж році засновники Товариства розсилають по всій Російській імперії циркуляри, в яких вони запрошували місцеві громадські та станові установи, а також окремих посадових та приватних осіб до участі у ньому. Лише у 1884 році, через наполягання Волинського губернатора, деякі громадські діячі Заславського повіту відгукнулися на пропозицію засновників Товариства вступити до нього.

До середини ХІХ століття Шепетівка була невеличким приватновласницьким містечком Заславського повіту Волинської губернії Російської імперії. Належало воно князю Є. Сангушку. З 1846 року Шепетівка переходить у володіння Марії Сангушко – онуки князя Сангушко, якій він підписав дарчу грамоту. У 1859 році Марія Романівна Сангушко виходить заміж за графа Альфреда Потоцького. Населений пункт Шепетівка стає власністю графа Альфреда Потоцького і стає центром управління великими графськими маєтками загальною площею 105 тис. десятин. У 1889 році, після смерті Альфреда Потоцького, містечком заволодів його молодший син Йосип. Потоцькі володіли містечком до 1917 року.