Живий коридор шани та зворушливий вчинок дитини
Мешканці громади зустріли траурний кортеж «живим коридором», схиливши коліна та тримаючи в руках Державні Прапори України й квіти.
Особливо зворушливою стала мить очікування кортежу: маленька дівчинка — донька учасника бойових дій — мовчки розкидала живі квіти дорогою, якою востаннє повертався додому полеглий воїн. Цей щирий дитячий жест став глибоким символом вдячності, засвідчивши, що нове покоління українців зростає з великою повагою до своїх Героїв.
Остання дорога додому та військові почесті
Прощання із 47-річним Володимиром Осташевським проходило з усіма військовими та релігійними почестями:
- першою зупинкою став храм Святої Трійці у селі Плужне, де священнослужителі звершили заупокійне богослужіння за участю рідних, побратимів та односельців;
- після цього кортеж вирушив до рідного дому Захисника у селі Хотень Перший, де біля рідної оселі відбувся чин відспівування;
- останнім місцем земного спочинку Героя стало місцеве кладовище у рідному селі Хотень Перший.
Під звуки Державного Гімну та триразовий збройний салют земля прийняла свого мужнього сина. На знак глибокої вдячності за подвиг Захисника, жовто-блакитний прапор, яким була вкрита труна, урочисто передали сестрі загиблого.
Від імені всієї громади щирі співчуття рідним висловив Плужненський сільський голова, подякувавши родині за Героя: «Подвиг Володимира Вікторовича назавжди залишиться у пам’яті громади, а його ім’я буде вписане в історію як приклад мужності, незламності та безмежної любові до рідної землі. Світла і вічна пам’ять Захиснику!»
