Історія сьогоднішнього Вартового світла навряд чи суттєво відрізняється від нинішніх «літописів» переважної більшості українців. До повномасштабного вторгнення Сергій Медвідь мав родину, роботу, хобі. Працював електрозварником ручного зварювання 5-го розряду в енергоремонтному підрозділі Хмельницької атомної електростанції, у вільний час захоплювався металообробкою: порівняно з теперішнім життя було майже безтурботним…
21 липня 2023 року у громаді з сумом та скорботою в останню земну дорогу провели воїна – захисника рідної землі Рижого Володимира Вікторовича. Мужнє серце воїна перестало битися 15 липня 2023 року на Донеччині. Володимир до останнього залишався оптимістичним і сповненим волі до боротьби за мирне і щасливе майбутнє рідної країни.
У Музей пропаганди у співпраці з Меморіальним заповідником "Биківнянські могили" відбувся презентаційний день виставки «Биківня в документах і пам’яті». Валентина Бражук, директорка Музею, привітала гостей і зазначила, що метою виставки є показ Биківнянської трагедії в контексті масових політичних репресій радянського періоду через оприлюднення архівних, раніше засекречених матеріалів, документів НКВС, фотографій, друкованих матеріалів, а також запросила всіх охочих детальніше ознайомитися з фактами найкривавішого періоду в історії.
Це околиця міста Славута на півночі Хмельниччини. Тут у 1941 році нацисти створили табір для поранених радянських військовополонених — «Грослазарет Славута цвай, табір 301». Табір належав до типу шталаг — призначався для сержантського та рядового складу. Згодом табір перемістили у сусідню Шепетівку. А в Славуті розмістили шталаг під №357. Це місце трагічних подій радянська пропаганда оточила міфами на свою користь. Майбутнє ж локації не визначене. Однак про все за порядком.
Сайт міста Шепетівка ©2005-2026
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на shepetivka.com.ua