Відомий психолог філософ Юнг якось висловився про те, що світ висить на тонкій ниточці людської психіки… Що гарантує йому самозбереження і розвиток? Складність і вичурна, багатогранна, многолика гамма переживань і відчуттів. Так, вона має бути присутня і властива художнику, митцю… Таку творчість можна порівняти з незбагненною гарною чудернацькою квіткою… таємничою і трохи холодною, не кожному зрозумілі такі творіння. А є творчість, яку можна порівняти з милими, дорогими, доступними кожному серцю, ромашкою і волошкою, які не менше прекрасні. Така творчість, як і вони, підкупає доступністю, пронизливою щирістю, теплотою. Саме так я розцінюю поезії молодої поетеси Олени Ладнік.  Читаючи її вірші, розумієш, що світ не з’їхав з глузду, він продовжує базуватися на вічних цінностях, без двоякої моралі. Кохання, вірність, дружба, щастя материнства, патріотизм, здоровий глузд і незаймана щирість – ось основні риси творчості Олени Ладнік, яку представляю сьогодні. Якось тепло і затишно стає на душі від віршів цієї Родзинки. Саме так називався конкурс Краси, який перемогла вона серед багатьох претенденток-шепетівчанок не лише завдяки красі, а й завдяки розуму і чудовим людським і професійним якостям. З того часу і спостерігаю за цією Родзинкою, з задоволенням представляю її вам.