Певний час я теж спотикався у відкриті люки і ями на дорогах і тротуарах та ходив навпомацки по темних подвір’ях і чекав, що трапиться диво і після чергових виборів все само по собі стане прекрасно. Тому я вирішив спробувати робити щось самому. Так я став депутатом міської ради і прагнув, щось змінити. Але скажу правду, мало на що я міг вплинути і перш за все їз –за того, що все вирішували міські чиновники при активній підтримці депутатів: директорів шкіл, зав. відділеннями лікарень і інших депутатів, які були в прямій залежності від міської влади. А вона цим і користувалась. Я не хочу згадувати Васьківського, царство йому небесне, але всі вони, одним ликом шиті.
Після нетривалого вивчення інтернетів та проблем мешканців м. Шепетівки та законів, яких ми маємо дотримуватись, я отримав знання, які дали можливість усвідомити, що державні службовці, коли на них тиснути і аргументовано вимагати все ж таки замінюють зіпсовані вандалами дорожні знаки, залатують дірки в асфальті, виплачують страховки, які страхова компанія намагається притаїти і пеню за затримку з виплатою. Звичайно, це не ті досягнення, за які дають медаль, але починати треба з малого і не чекати, що «прилетит вдруг волшебник». Насправді аркуш паперу і конверт – мало не наймогутніша зброя в арсеналі громадського активіста. Але як і кожну зброю її треба вміти використовувати правильно.
Тож, ближче до справи.
Чого я, власне, прагну від вас? Я хочу, щоб кожен з вас, читачів, мешканців славної Шепетівки, взяв в руки ручку, папір і конверт і написав листа до відповідної інстанції з переліком того, що конкретно вам не подобається в навколишній обстановці. Це нескладно і не займає багато часу.
Для початку, юридичний бік питання.
Про існування Конституції вам, напевно, розповідали в школі. Якщо у вас не залишилося подарункової книжечки, то ознайомитися з цим щонайважливішим документом можна на сайті rada.gov.ua. Серед інших цікавих і корисних відомостей про устрій нашої з вами держави там є стаття 40, якою ми і скористаємося для покращення життя:
Стаття 40. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Другий важливий документ називається Закон України «Про звернення громадян». Він описує порядок застосування вищенаведеної статті Конституції і також доступний на сайті rada.gov.ua. Закон невеликий – усього 29 статей. Можете на дозвіллі прочитати його увесь. Поки для початку, скажу, що закон дає вам право звертатися в будь-які органи влади практично з будь-якими питаннями, що турбують вас, як в письмовому вигляді, так і усно. Можна писати як українською так і російською мовами. Ваш лист зобов’язані будуть розглянути і протягом місяця дати зрозумілу відповідь по суті вашого питання або зауваження. Цим правом ми і скористаємося.
У відповідності до закону «Про звернення громадян», автор письмового звернення обов’язково повинен повідомити своє прізвище, ім’я та по-батькові, фактичну адресу проживання та скріпити звернення особистим підписом. Звернення, в яких ці атрибути не вказані, вказані нерозбірливо, не повністю або не відповідають дійсності вважаються анонімними і розгляду не підлягають. Також буде корисно вказати свій номер телефону – раптом адресати листа захочуть щось уточнити по справі без зайвої писанини, в робочому, як то кажуть, порядку.
Крім безпосередньо законів є ще певні негласні правила та поради. Ними можна користуватися, а можна і ні – це особиста справа кожного. Отже самі правила:
1.Чітко формулюйте головну вимогу листа.
Чиновники – великі майстри відписок тобто відповідей, в яких на цілий аркуш розписана усяка фігня, а по справі не сказано нічого. Тому чітко формулюйте дію, яку очікуєте від адресата листа. Фраза «прошу вжити заходів» - приклад того, як не треба писати. Якщо ваш лист – запит, так і пишіть «Прошу повідомити мені такі-от відомості». Якщо хочете, щоб спиляли сухе дерево, так і формулюйте завдання «Прошу спиляти сухе дерево біля будинку ХХ по вул. ХХХХ» і аж ніяк не «Прошу повідомити, хто пиляє дерева», бо вам повідомлять і по всьому. Тільки в цьому випадку бездіяльність владного органа по суті справи можна буде надійно довести. Інакше – є звернення, є відповідь на нього, формально вимоги закону виконані, а по суті справа не вирішена.
2.Направляйте звернення адресно.
Найкраще писати в ту установу, котра відповідає за проблемне питання, і в той територіальний орган, де воно виникло. Тільки в тих випадках, коли не зрозуміла територіальна підлеглість або підвідомчість, або ви скаржитеся на бездіяльність по вашому попередньому листу – в вищу інстанцію. Якщо киянин направить Президентові України вимогу ліквідувати стихійне звалище у вас в дворі, Президент, навіть якщо дуже захоче вам допомогти, не приїде до вас з лопатою, по-перше, тому, що має інші обов’язки, які не може передовірити нікому, по-друге, через те, що кожну справу в державі має робити той, кому це належить за посадою. Інакше утвориться безлад. Лист навіть не ляже йому на стіл, бо в роботі з подібними листами існує стандартний порядок. Чиновники з Адміністрації Президента мають доручення переправити такого роду звернення в КМДА, звідти в районну адміністрацію, звідти – в ЖЕК, на балансі якого знаходиться ваше подвір’я і, нарешті, до бригадира сміттярів, який, власне, і повинен перейматися такими питаннями. Тобто справа не буде зроблена ані швидше ані якісніше. Навпаки, допоки лист мандруватиме по інстанціях, сміття лежатиме. Ну і нарешті, коли воно буде прибране, начальник ЖЕКу відзвітує в РДА, та – в мерію, мерія – в АП, мовляв доручення виконано, проблема вирішена. Користі від цих листів немає жодної, просто такий порядок. Але десятки людей писатимуть ці відповіді, реєструватимуть їх в журналах, підшиватимуть в архівні справи, замість того, щоб робити щось корисне.
3.Не принижуйтеся.
Ми, громадяни своєї країни, маємо чіткі права і обов’язки. Ми будемо не благати владу дотримуватися законів, а вимагати цього з гордо піднятою головою.
4.Не соромтеся
Ви взялися за благородну справу – доводити до ладу місто, в якому живете і в якому житимуть ваші діти. Ви бачите недолік в роботі певного відомства і вимагаєте його усунути. Такого роду вимога називається скаргою. Може у вас з дитячого садочка залишилося негативне відношення до цього слова, але насправді чиновники мають дякувати вам за те, що допомагаєте їм наглядати за підвідомчою ділянкою.
Не дякують? І біс з ними! Подякуйте собі самі від імені тих, хто не провалився в люк, що його закрили після вашого листа.
5.Ваші листи читають живі люди. Пишіть для людей.
Ви можете скачати з Інтернету шаблони скарг і претензій, вставити замість прочерків свою адресу і суть питання. Але такий лист не викличе особливого інтересу чиновників і вам відповідатимуть таким же шаблоном. Напишіть своїми словами і живою мовою суть проблеми. Так, ніби ви розповідаєте про неї знайомим. Але в межах пристойного, природно. Треба, щоб у людини, яка читає листа, з’явилося бажання допомогти вам.
6.Не піддавайтеся емоціям.
Листи чиновникам треба писати з холодною головою і без зайвого негативу. Треба викласти суть проблеми, шляхи її вирішення, які ви вбачаєте, можливо, додаткову інформацію, яку вважаєте необхідною. Чиновнику ні до чого ваші особисті емоції. Зосереджуйтеся на об’єктивному боці справи. Також впирайте не тільки на те, що вже відбулося, а і на те, що може трапитися в майбутньому. Наприклад, якщо ви підвернули ногу на неосвітлених сходах, вказуйте, що наступна жертва може скрутити собі шию.
7.Звертайтеся до чиновників як правило тільки письмово.
Закон, звичайно, передбачає і усні звернення, але сила паперу перевищує розмови в сотні разів. Чому? Тому, що в кожної пристойної установи набагато більше справ, ніж може охопити найдосконаліша людська пам’ять, причому кожну справу ведуть, як правило, декілька осіб. Таким чином, якщо ви прийдете на особистий прийом до начальника установи, викладете йому свою справу і переконаєте допомогти вам, він не матиме іншого вибору, ніж записати ваше звернення і далі працювати з ним так, якби це був лист. Але при цьому він може щось впустити чи переплутати, нарешті навмисне перекрутити. Для того, щоб ефективно спілкуватися з людьми у кабінетах, вам потрібно в письмовій формі викласти ваші скарги, підписати листа і зареєструвати його в канцелярії чи загальному відділі. Можна відправити поштою. Якщо фінансовий бік не особливо критичний або питання, підняте в листі, вдається вам особливо важливим, краще відправити рекомендованого листа. Листи діляться на прості, рекомендовані (вручаються адресатові під розписку), рекомендовані з повідомленням про доставку і рекомендовані з повідомленням про доставку і описом вкладення. Останній варіант – на випадок, якщо ви докладаєте до листа документи, відсутність яких поставить під сумнів ваше право на позитивний розгляд справи.
8.Якщо користуєтеся «гарячою лінією»…
…попросіть, щоб її оператор прочитав вам ваше звернення, як він його записав і, якщо, суть справи викладена неточно або наявні фактичні помилки, вимагайте, щоб вони були виправлені. Це стосується також різноманітних екстрених служб, call-центру КМДА тощо. Оператори – живі люди, можуть відволіктися, не те почути, серед ночі – закуняти, тому ситуація, коли адресу проживання заявника плутають з адресою проблемного місця або Червоноармійську, Червоногвардійську, Червонозаводську, Червонопартизанську, Червонопільську, Червонопрапорну, Червоноткацьку, Червонофлотську вулиці між собою в будь-якій комбінації – не рідкість. Це не жарт, усі такі вулиці справді є в багатьх містах, більше того, у половини з них є однойменні провулки.
9.Працюйте зі своїм листом далі, будьте наполегливим
Відправивши листа по важливому для вас питанню не залишайте справу так. За кілька діб, коли лист буде доставлений за адресою, зателефонуйте до установи, в яку писали, і запитайте, під яким вхідним номером зареєстрований ваш лист і до кого відправлений на виконання. Перетелефонуйте виконавцеві, спитайте, чи не потрібна додаткова інформація або інша допомога, щоб швидше вирішити справу. Нехай він знає, що ви не закинули справу і можна не сподіватися здихатися клопоту, протримавши вашого листа місяць і написавши пусту відписку.
10.Один лист – одне питання
Навіть якщо ви маєте два або більше пов’язаних питання до одного відомства, краще написати два різних листи і в кожному поставити одне питання чи одну вимогу. Справа в тім, що лист в діловому листуванні є неділимою одиницею документообігу. Йому присвоюють один вхідний номер, направляють в один підрозділ, і один раз опрацьовують. Якщо ж в листі піднято декілька питань, то опрацювання зводиться до вирішення найпростішого і найнікчемнішого питання, в той час як важливі залишаться без розгляду.
Проте можна декілька листів для економії відправити в одному конверті.
11.Посилання на нормативні акти
Вкрай бажано в своєму листі вказувати, які саме норми/закони/акти/правила були порушені. По-перше тому, що задовольнянню підлягають тільки законні вимоги, по-друге в такий спосіб ви показуєте, що знаєте закони та порядки і на полові вас обдурити не вийде. Тобто яма на дорозі в офіційних листах називається «невідповідність дорожнього покриття нормам ДСТУ 3587-97». Чим більше доречних посилань на закони, укази і розпорядження,тим менше у чиновників буде бажання відсунути вашого листа на зарік.
12.Стислість – сестра таланту
Найкраще вмістити свою скаргу/пропозицію/заяву на одну сторінку друкованого тексту. «Лити воду» не треба. Ви не у видавництві і за зайві знаки вам не доплатять.
Нота оптимізму
Якщо вас злякали попередні абзаци своєю бюрократичністю і вам здається, що звернення до відомств не дадуть жодного ефекту, то ви просто неправильно налаштовані. Це працює! Спробуйте добитися малого. Для початку, відправте листа з вимогою залатати асфальт у дворі, відремонтувати світлофор, встановити дорожні знаки, замінити лампочку в ліхтарі. Ви побачите, що при мінімумі видатків буде максимум ефекту.
В решті решт ви нічого не втрачаєте, крім папірця, конверта та марки. Вас ніхто не лаятиме і не битиме. Якщо ви помилитеся відомством і з’ясується, що вашою проблемою займається інша установа, то ваш лист зобов’язані переслати відповідальним, а вам надіслати листа з повідомленням, що ваше звернення перенаправлене.
Бажаю успіху!
