Але чимало з них з результатом не погодились і подали до суду. Журналісти vsim.ua написали запит у Головне управління Нацполіції у Хмельницькій області, аби дізнатися, хто ж вирішив повернутися на “нагріті” місця.
Хмельницькі поліцейські проходили переатестацію взимку 2016-ого. 309 правоохоронців не пройшли це випробування.
Після переатестації звільнені поліцейські масово вирішили відвоювати в суді своє робоче місце. На аналогічній посаді поновилось 69 працівників. Повернувся кожен п’ятий. Найбільше поновлених інспекторів дорожньо-патрульної служби.
“Реванш” взяли у Хмельницькому, Старокостянтинівському, Ярмолинецькому та Шепетівському районах. Саме звідти найбільше працівників, яких відновили на займаних посадах.
Якщо порівняти з сусідньою Вінницькою областю, то там на посадах поновилось вдвічі менше поліцейських. Лише 31. Третина з них - начальники або заступники керівників відділів та секторів. Решта - слідчі та інспектори поліції.
У Шепетівці поновились на своїх посадах:
- Борщук Микола Васильович - заступник начальника Шепетівського відділу поліції ГУНП
- Бук Олександр Ярославович - старший інспектор Шепетівського відділу поліції ГУНП
- Кравчук Дмитро Анатолійович - інспектор Шепетівського відділу поліції ГУНП
- Тищук Василь Вікторович - інспектор Шепетівського відділу поліції ГУНП
Ось, що з цього приводу думає Михайло Каменєв, експерт Асоціації УМДПЛ:
Реформа органів внутрішніх справ, яка виразилась у перетворення міліції на поліцію, насправді не відбулась. Зміна форми, назви та вивісок ніколи не означали зміни змісту. Атестація провалилась через юридичні “дірки” в нормативних документах, на основі яких вона проводилась. Це і не дивно, з огляду на те, що їх готували юристи МВС - всі поголовно кадрові міліціонери. Вони зробили це якісно - ззовні громадськість не помічала проблем і змогла звільнити трохи одіозних персонажів. Але через суди всі, хто хотів, змогли поновитись, адже порушення процедур і прав людини є прямою підставою для скасування рішень атестаційних комісій.
В цілому ж, поки відбулись глобально незначні зміни. З того, що вдалось - було покладено початок деполітизації поліції, коли поліція стала окремим органом влади, а міністр внутрішніх справ перестав бути начальником всіх поліцейських і лишив у себе тільки функції з формування державної політики. Міністр вже не зможе віддати наказ розігнати якийсь мітинг, або затримати когось - поліцейські йому не підпорядковуються.
В результаті перетворення міліції в поліцію відбулись деякі точкові зміни, але назвати це реформою поки дуже рано. Мають ще відбутись низка докорінних змін як в законодавстві, так і на практиці та в головах поліцейських. Цей шанс ми поки ще не втратили.
Денис Перетяка, юрист ТОВ "Адвокатська фірма правовий континент":
Реформу МВС я вважаю провальною і на має рішення впливають багато факторів. По-перше: питання атестації колишніх працівників міліції та їх переходу до поліції. Сама процедура атестації не є ідеальною, вона була розроблена нашвидкоруч для задоволення вимог активістів та громадськості, проте не було оцінено всі ризики, які вона в собі несла. Тому колишні міліціонери, котрі не пройшли атестацію, поновлюються на посадах через суди і продовжують працювати на своїх чи аналогічних посадах.
По-друге, нещодавно було офіційне повідомлення про те, що працівники правоохоронних органів, котрих підозрюють в тяжких злочинах, вчинених під час Революції Гідності, продовжують працювати, деякі з них на високих посадах. На мою думку, це дає змогу впливати на хід слідства, свідків, фальсифікувати докази.
По третє, візьмемо трагедію в Княжичах на Київщині. Вона є прямим сигналом до того, що реформа провальна і нічого не змінилося: корупція, кришування, покривання злочинців. Вже неодноразово повідомлялося про знищення та переховування доказів по даній справі, тиск на свідків та багато інших факторів.