П'ятниця, 23 жовтня 2026 19:44

Аналіз проєкту статуту Шепетівської громади: від радянських наративів до утисків медіа

Автор

21 жовтня о 14:00, коли більшість мешканців громади були на роботі, у сесійній залі Шепетівської міської ради відбулися громадські слухання з обговорення проєкту Статуту Шепетівської міської територіальної громади.

Статут є одним із ключових документів місцевого самоврядування, який закріплює основні засади функціонування громади, порядок взаємодії органів влади з жителями, форми місцевої демократії та гарантії прав жителів усіх населених пунктів Шепетівської міської територіальної громади.

"Нам важлива думка кожного, адже слухання стосуються всієї території нашої громади!", - так написали чиновники в анонсі.

Учасники слухань розглянули основні положення представленого документа. Обговорення охопило ключові розділи проєкту, що стосуються управління комунальною власністю, розвитку місцевостей та участі громадськості в прийнятті рішень. 

Проте детальний юридичний та фактологічний аналіз документа виявляє низку критичних недоліків, юридичних колізій та прямих порушень чинного законодавства, які потребують негайного доопрацювання перед винесенням проєкту на сесію.

Радянські наративи та порушення законів про декомунізацію

Найбільший резонанс викликає розділ «Історична довідка», який містить відверто радянські ідеологічні штампи. Текст безпосередньо порушує Закон України про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів.

  • У довідці про село Пліщин зазначено, що «Великий Жовтень 1917 року відкрив необмежені горизонти для розвитку освіти і культури на селі».
  • Історія села Жилинці містить пасаж про те, як «влітку 1920, 1-ша кінна армія під командуванням С. М. Будьонного визволила село».
  • У тексті досі використовується термін «Велика Вітчизняна війна» замість Другої світової війни, що прямо суперечить нормам щодо увічнення пам'яті про Другу світову війну.

Затвердження Статуту в такій редакції гарантовано викличе втручання Українського інституту національної пам'яті та завдасть серйозних репутаційних втрат громаді на національному рівні.

Втручання у діяльність незалежних медіа

Проєкт Статуту містить норми, що мають ознаки втручання у внутрішню редакційну політику місцевих засобів масової інформації.

Зокрема, пункт 6 статті 43 вимагає, аби у разі поширення публічної інформації через медіа обов'язково надавалося посилання на офіційний сайт міської ради. Ця вимога ускладнює роботу новинних порталів із пресрелізами та виходить за межі повноважень органу місцевого самоврядування, який не може диктувати правила розміщення гіперпосилань зовнішнім інтернет-ресурсам.

Крім того, стаття 40 дозволяє обмежувати доступ до засідань ради чи комісій заради захисту «службової інформації». Розмите трактування цього поняття створює зручний механізм для безпідставного недопуску журналістів та громадськості на розгляд чутливих питань, обмежуючи прозорість роботи влади.

Ігнорування Закону № 6401 про прозорість місцевого самоврядування

Окремої уваги заслуговує той факт, що проєкт Статуту зразка 2026 року фактично ігнорує ключові вимоги Закону України № 6401 щодо забезпечення прозорості місцевого самоврядування, який суттєво посилив антикорупційні стандарти роботи рад:

  • Жодного слова про відеотрансляції засідань: Закон зобов’язує місцеві ради здійснювати відеофіксацію, онлайн-трансляцію та збереження відеоархівів пленарних засідань і засідань постійних комісій (з урахуванням відтермінувань на час дії воєнного стану, але норма має бути закріплена базово). Проте у статті 41 проєкту, яка регламентує відкритість засідань, про обов'язкову відеофіксацію чи трансляції немає ані згадки.
  • Лазівки для проведення закритих засідань: У пункті 5 статті 40 зазначається, що обмеження доступу до засідань ради чи комісій може здійснюватися з метою «захисту таємної, конфіденційної і/або службової інформації». Однак оновлене законодавство чітко розмежовує: закритим може бути лише розгляд конкретного чутливого питання, а не все засідання повністю. Запропоноване формулювання залишає широке поле для зловживань.
  • Відсутність Реєстру комунального майна: Закон № 6401 вимагає створення та ведення обов'язкових публічних реєстрів об'єктів права комунальної власності громади. У тексті документа цей дієвий інструмент контролю за ресурсами навіть не згадується.
  • Імітація політики відкритих даних: Хоча у статті 42 побіжно згадується державний «Портал відкритих даних», проєкт Статуту не закріплює прямого обов'язку ради публікувати результати поіменних голосувань, протоколи засідань та проєкти рішень у машиночитному форматі (Open Data), як того вимагає закон.

Відсутність імплементації цих норм свідчить про те, що документ концептуально застарів ще на етапі розробки, а запропоновані механізми не відповідають сучасним державним стандартам прозорості та підзвітності.

Застарілі норми, дискримінація ВПО та нереальні кворуми

Окрім ідеологічних та медійних ризиків, текст проєкту Статуту містить серйозні юридичні помилки та процедурні пастки, які фактично блокують ряд демократичних інструментів:

  • Мертвий інструмент Загальних зборів (нереальний кворум): У Додатку №1 (пункт 19) зазначено, що загальні збори є повноважними лише за умови участі в них «більше половини жителів з правом голосу, які проживають на території проведення». Якщо збори ініціюються для вирішення загальноміського питання, це означає необхідність фізично чи онлайн зібрати понад 20 тисяч людей одночасно. Така вимога робить проведення повноцінних загальних зборів громади абсолютно неможливим.
  • Дискримінація переселенців (ВПО): Хоча стаття 6 Статуту прогресивно визнає внутрішньо переміщених осіб повноправними жителями громади, Додаток №1 містить жорстку колізію. У пункті 3 чітко вказано, що право голосу на загальних зборах мають лише ті, хто «задекларували або зареєстрували своє місце проживання». Це прямо позбавляє ВПО, які мають лише довідку про взяття на облік, права голосу на зборах.
  • Застарілі норми щодо старост: Стаття 26 проєкту стверджує, що «Старости обираються... в старостинських округах громади». Ця норма суперечить чинній редакції Закону України «Про місцеве самоврядування». Інститут прямих виборів старост скасовано: нині вони не «обираються в округах», а затверджуються міською радою виключно за поданням міського голови після обов'язкових громадських обговорень.
  • Процедурна діра у публічних консультаціях: Стаття 16 визначає, що порядок проведення публічних консультацій «визначається законом». Однак в Україні досі не ухвалено рамкового закону, який би вичерпно регулював цей механізм для місцевого самоврядування. Не додавши до Статуту окремого «Положення про публічні консультації» (як це зроблено з петиціями чи слуханнями), розробники залишили цей дієвий інструмент у правовому вакуумі.
  • Плутанина з віком учасників: Документ не має єдиного підходу до вікового цензу. У громадських слуханнях та місцевих ініціативах дозволено брати участь молоді віком від 14 років, тоді як для участі в загальних зборах віковий поріг раптово піднято до 18 років.

Ці недоліки свідчать про те, що документ потребує не просто косметичних правок, а ретельної юридичної експертизи, адже у нинішньому вигляді він містить норми, які неможливо виконати на практиці.

Бюрократичні бар'єри для громадського контролю

Розділи, присвячені інструментам місцевої демократії, містять нелогічні дисбаланси та обмеження для жителів громади:

  • Монополізація громадського оцінювання: Згідно з Додатком №4, ініціювати громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб можуть лише зареєстровані організації (громадські об'єднання, профспілки, благодійні фонди тощо). Звичайні жителі громади позбавлені права самостійно ініціювати такий контроль.
  • Штучні квоти підписів: Для ініціювання загальних зборів на рівні всієї громади потрібно зібрати 250 підписів, тоді як для подання місцевої ініціативи чи електронної петиції достатньо лише 100. Такий дисбаланс ускладнює проведення зборів як прямої форми народовладдя.
  • Декларативні норми: Стаття 11 закріплює право на місцевий референдум. Однак, оскільки профільний закон про місцеві референдуми в Україні досі не ухвалено, ця норма є технічно нездійсненною на практиці.

Проєкт Статуту Шепетівської міської територіальної громади потребує суттєвого допрацювання. Історична частина має бути повністю переписана із залученням фахових краєзнавців з дотриманням законодавства про декомунізацію, а з тексту необхідно вилучити дискримінаційні норми щодо незалежних видань та штучні перепони для здійснення громадського контролю.

Повний текст статуту ви можете переглянути тут.

Останнє редагування П'ятниця, 23 жовтня 2026 20:10
Коментувати...
Увійти за допомогою ( Зареєструватися? )
або опублікувати як гість
Завантаження коментаря... Коментар буде оновлено через 00:00.

Будьте першим, хто залишить коментар.

Сайт міста Шепетівка ©2005-2026

Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на shepetivka.com.ua

0
репостів