Сьогодні ми поспілкувалися з одним із найдосвідченіших розшуківців Шепетівського районного управління поліції Володимиром Тимощуком.
Бажання стати правоохоронцем у Володимира з’явилося ще, починаючи із раннього дитинства. Завжди, граючись з друзями, обирав собі роль захисника та промовляв:
«Коли виросту — стану міліціонером, і буду усіх захищати».
Мрія хлопця здійснилася у 2004 році, коли він прийшов працювати патрульним у Славутський міський відділ міліції. Також три роки Володимир пропрацював дільничним, однак професія оперативника йому була ближча по душі, тож із 2012 року він перевівся в карний розшук Шепетівського міського відділу міліції на посаду оперуповноваженого.
Капітан поліції Володимир Тимощук 21 рік на службі в правоохоронних органах, з яких 13 років — у карному розшуку. За часи роботи розшуківцем Володимир разом з колегами розкрив чимало тяжких та особливо тяжких злочинів: вбивства, розбійні напади, незаконні заволодіння транспортними засобами.
Володимире Миколайовичу, розкажіть про розкриття або затримання, які вважаєте значущими чи цікавими у вашій кар‘єрі.
– Умисні вбивства чи інші злочини, скоєні проти особи, ніколи не бувають рядовими. Це завжди резонанс. І розкриття кожного з них – це титанічна праця багатьох людей. З того, що найбільше запам’яталося, – умисне жорстоке вбивство чоловіка і жінки в одному із сіл Шепетівського району, яке сталося у 2016 році. Як потім виявилося, це була розплата… Закривавлені тіла з численними ранами голови знайшли у будинку. В ході проведення оперативно-розшукових заходів нам вдалося встановити, що до кривавого злочину причетний раніше судимий житель сусіднього села. Після відбуття покарання він вийшов на волю та вбив чоловіка і його співмешканку. Бо саме цей постраждалий колись здав його, як той вчинив крадіжку. Затримання, на той час підозрюваного, було зовсім нелегким. Зловмисник переховувався від поліцейських, однак наші працівники знайшли його.
Що для Вас карний розшук та гарний оперативник?
– Карний розшук – це невід’ємна частина мого життя. Знаєте, як кажуть: «у карному розшуку випадкові люди надовго не затримуються». Маючи 21 рік вислуги, на іншій посаді я себе не уявляю. Мені подобається ця робота. Вона вимагає відповідальності, як професійної, так і людської, а ще — неабиякої стресостійкості. А гарний оперативник – це людина, віддана своїй справі. Людина, на яку завжди можна покластися і бути впевненим, що вона ніколи не підведе. Він має бути добрим психологом. У спілкуванні з особами, які підозрюються у вчиненні того чи іншого злочину, потрібно відчувати, коли людина каже правду, а коли намагається ввести в оману. Тут, як в грі у шахах: треба продумувати всі ходи наперед…
Війна… Які корективи вона внесла у Ваше життя?
– У 2014-2015 роках я перебував в зоні АТО в Луганській області. А в 2020-му був на Донеччині, де разом із колегами ми працювали над розкриттям злочинів, конвоюванням затриманих осіб, розшуком та затриманням тих, хто займався сепаратистською діяльністю. Після повномасштабного вторгнення рф на територію України перебував у відрядженні на Волині. Війна змінила кожного з нас. Навчила ще більше цінувати життя та викладатися у своїй роботі, так би мовити, на повну. Бо мені дуже хочеться, аби жертва тих, хто поклав своє життя, не була марною.
В чому знаходите натхнення?
– Моє натхнення – це моя сім’я, мої діти. Дуже мало часу залишається на спілкування з ними, бо оперативна робота – це робота вдень і вночі, без свят, без вихідних. Але я намагаюся викроїти бодай декілька хвилин, аби присвятити рідним, бо час, проведений з ними, додає мені сил, натхнення, оптимізму, віри в те, що моя праця потрібна.
Шепетівське районне управління поліції
