Каліновський В.Я., народився 03 жовтня 1990 року у селі Поляна. Тут пройшло дитинство, тут навчався у місцевій школі. Зростав доброзичливим, чуйним, щирим, ввічливим, відповідальним юнаком – таким був і в дорослому житті. З дитинства любив ліс, коней, цікавився мотоциклами та автівками. Усе, як у хлопчаків-підлітків. Тож після закінчення школи довго не стояв перед вибором, а у Полонській автошколі здобув професію водія.
У своєму молодому житті Віталій багато працював: Він майстерно ремонтував вентиляційні системи, перебуваючи у Києві, а пізніше влаштувався робітником з виробництва навісного обладнання сільськогосподарських машин у м.Шепетівка.
Віталія поважали в колективі за добру вдачу, справедливість, за відповідальне ставлення до виконання обов’язків. У молодого чоловіка було чимало планів на майбутнє: мріяв, що зробить ремонт в оселі батьків, облаштує побут у своїй сім’ї, бо планував жити тільки у своєму рідному селі Поляна, яке дуже любив. Не судилося…
Клята війна перекреслила всі плани, сподівання, мрії, забрала у батьків - люблячого сина, у сестер і брата – люблячого брата. Двоє діток – Анютка та Сашко – залишилися без люблячого татка.
Каліновський В.Я. був призваний на військову службу 13 квітня 2024 року Шепетівським ТЦК та СП. Проходив навчання в одному з військових навчальних центрів в Україні та за кордоном. Брав участь у боях, в одному з боїв дістав поранення, але, підлікувавшись, знову став на захист Батьківщини.
Віталій Ярославович - оператор безпілотних літальних апаратів взводу безпілотних авіаційних комплексів 1 батальйону територіальної оборони, солдат, відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність загинув 07 жовтня 2025 року поблизу одного з населених пунктів Пологівського району Запорізької області.
Хоробрий, відважний оборонець рідної землі, вірний побратим, за мир в Україні, за кожного з нас, віддав найдорожче – власне життя.
Сьогодні Каліновський В.Я. востаннє побував на земних гостинах у батьківській оселі та рідному селі Поляна. Провести Захисника до місця останнього спочинку прийшли побратими - військовослужбовці, представники духовенства, представники місцевої влади, жителі громади, друзі, однокласники і всі, хто знав Віталія. Односельці-полянці зустріли Героя – Захисника України та провели в останню дорогу живим коридором Шани. Плакали всі, бо болить…І боліти не перестане.
Поховали Воїна в рідному селі Поляна з усіма військовими почестями.
Розділяємо горе родини, низько схиляємо голови у глибокій скорботі перед вічною і світлою памʼяттю Героя-Захисника України. Світлий спомин про мужнього Захисника України Каліновського В.Я. назавжди залишиться в наших серцях.
Він наближав нашу Перемогу!
Слава і Шана Герою України!
Вічна пам’ять…
Розпорядженням Судилківської сільської ради 14, 15, 16 жовтня 2025 року оголошено Днями жалоби на території громади.