Альварес з дитинства мріяв стати військовим. Після школи намагався вступити до військової академії, але не пройшов відбір. Відслужив строкову службу у Вінниці, а потім підписав контракт. Активно займався спортом – багатоборством, кросфітом і рукопашним боєм. Тричі намагався потрапити у спецпідрозділ, і лише після серйозної фізичної підготовки здав усі нормативи та став частиною військової еліти.
Під час ротації Альварес разом із побратимами виконував завдання на Покровському напрямку. Їхнім головним обов’язком було утримання визначеної ділянки фронту та протидія ворожим штурмам.
"Найстрашніші хвилини – це, коли ти виходиш із бронеавтомобіля в незнайому місцевість. Страх триває 10-20 хвилин, а далі дієш так, як тебе вчили", – згадує боєць.
За його словами, у найскладніших обставинах найбільше проявляються такі людські якості, як стресостійкість, мужність і хоробрість. Він упевнений, що знання, отримані на війні, знадобляться й у мирному житті – зокрема, тактична медицина.
Одним із найважчих моментів для Альвареса став бій, в якому він отримав поранення.
"Противник швидко скоротив дистанцію до 300 метрів. Нам потрібно було вибити його з посадки, щоб він не закріпився там. Почався важкий бій. Ворог масово застосовував дрони та міномети. Одна з мін розірвалася біля моєї ноги. Я не міг сам собі допомогти – правою рукою я не міг рухати, ставало важко дихати. Побратим з позивним Монгол добіг до мене і надав першу допомогу. Він врятував мені життя", – розповідає військовий.
Зараз Альварес проходить реабілітацію. Лікарі зробили все можливе, щоб він знову почав ходити. Він упевнений: ще кілька місяців – і зможе бігати. Альварес радить військовим, які готуються до виїзду постійно навчатись і вдосконалюватись. Кожен напрямок і кожна ротація відрізняються, тому важливо бути морально та фізично готовим до будь-яких викликів.
Щодо майбутнього, боєць говорить коротко:
"Спершу потрібно закінчити війну, а далі – все буде добре".
Він вірить, що українське суспільство після перемоги зміниться, і люди почнуть більше цінувати військових та професійну армію. "Повернувся живий – і хочеться жити", – підсумовує Альварес. А всім українцям бажає одного: вірити у перемогу та підтримувати військових, адже це найголовніше.
