Про подорож життєвим шляхом Христа коротко розповісти неможливо. Тож пишу про найважливіше: набожне й подорожнє
Набожне
Хто ж із християн не мріяв побувати на Святій Землі — батьківщині Месії? Відвідати місця, де народився та проповідував Ісус, пройтися Полем Пастушків, на якому ангели сповістили про народження Царя Світу, слідувати останньою Хресною Дорогою Спасителя по Віа Долороса та вклонитися місцю перемоги життя над смертю…
Слідуючи Святому Письму та перебуваючи безпосередньо на місці події — тисячі паломників оживляють для себе біблійну історію. Звісно час не стоїть на місці. Більшість із вищезгаданих місць уже набули нового, сучасного вигляду. Втім, ні Галілейське море, ні річка Йордан чи гори та пустелі змін не зазнали.
Християн у сучасному Ізраїлі — всього 2% , й ті належать до різних конфесій. Взагалі релігійна ситуація там схожа з українською: одні християни ворогують між собою, інші примиряються і моляться спільно за весь світ. За шість днів перебування на Святій Землі я зрозуміла, що за дві тисячі років на батьківщині Ісуса Христа мало що змінилося: Його там досі не сприймають.
«Тест» на віру
Паломника до Святої Землі майже на кожному кроці чекають випробування. Мова йде про терпимість та смирення. Під час нічної служби на Голгофі стала свідком парадоксальної ситуації. Парафіяни стояли в черзі, щоб помолитися на місці гробу Господнього, попросити про свої заповітні бажання на камені, де лежало тіло Спасителя. Йшла нічна служба, люди виглядали стомлено, проте наполегливо трималися черги. Переді мною в натовпі стояв молодий чоловік з чималим шкіряний рюкзак чоловічий за плечима, час від часу молодик його демонстративно поправляв, розштовхуючи паломників довкола себе. Поруч з ним стояла старенька бабця, їй було важко, однак, наполегливості та терпінню цієї жінки можна позаздрити. Старенька попросила молодика не штовхатися, пояснила, що слабка ще після операції. На це хлопець сердито відрізав: «Всі ми тут хворі». Дійсно, іноді хворобливий фанатизм паломників за будь-яку ціну дістатися до святині перекреслює вагу віри.
Інший цікавий випадок стався зі мною в храмі Успіння Богородиці. Наприкінці дня у моєму гаманці залишалося 5 шекелів, на які не змогла б нічого придбати, тому вирішила віддати дріб’язок дідусеві-жебраку. Зайшовши до храму, приклонилася до ікони Богородиці та попрямувала до виходу, бо купити щось на згадку не мала за що. Продавець сувенірів і образків помітив, як я роздивлялася його крам, підійшов і подарував іконку Богородиці. Такі дива трапляються на Святій Землі.
Подорожнє
Найбільш ходова валюта в Ізраїлі — американський долар. Важливо мати при собі купюри номіналом один. «Ван долар» — найпопулярніша ціна на більшість важливих дрібничок, починаючи від пляшечки води до листівки зі святим образом. Якщо приїхали до Ізраїлю, рекомендую побалувати себе фруктами й фрешами. Останні дуже дешеві — на ринку за склянку правлять той самий один долар. Можна зекономити і на додаткових витратах, як-от вода чи сорочка для купання в річці Йордан. Якщо прихопите ці речі з дому, заощадите 10—15 доларів. Зекономлене рекомендую витратити на східні смаколики.
Свята Земля, на мою думку, є найбільш комерціалізованим місцем. Місцеві пропонують безліч платних послуг, наприклад, підвести на гору верхи на віслюкові. Раджу оплачувати таку екзотичну послу після того, як вас доставлять на обумовлене місце. І торгуватися за все! Стосовно сувенірів, то купувати їх краще на ринках, але в жодному разі не в тих магазинчиках, куди вас поведе гід.
Свята Земля є місцем, де віра паломників перевіряється на міцність. Як це проявляється? Насамперед — у терпимості один до одного та представників інших релігійних конфесій. Зокрема, зі мною стався такий випадок: у готелі під час сніданку я за християнською традицією побажала для нашого водія-мусульманина «ангела за трапезою». На що хтось із православних відповів, шкода що в нього його нема. Шкода і мені стало того паломника-християнина, що так і не збагнув величі та щедрості нашого Господа, адже ангел-охоронець дарований Всевишнім усім від народження.
З власного досвіду скажу, що на Святій Землі варто побувати кожному християнину. Хоча б тому, щоб побачити колиску християнства, наблизитися до біблійних подій та відкрити для себе перехрестя трьох світових релігій.
