Підіймало дахи, вибило вікна та двері
Крупецька громада на півночі Хмельниччини — одна з чотирьох в області, які постраждали від російського обстрілу дронами 25 жовтня 2023 року. Потужна вибухова хвиля пошкодила тут тисячі будинків. Серед них як оселі та нежитлові приміщення на подвір’ї, так і об’єкти критичної інфраструктури.
Наприклад, на одній з вулиць села Стригани нема жодного будинку, який би не постраждав восени 2023 року. Серед них і хата пана Валерія. Тут вибуховою хвилею ушкодило все: від даху до вікон. Після фіксування руйнувань комісією сільради селянин отримав кошти за програмою “єВідновлення”. Проте чоловік не усунув всі пошкодження й досі.
“Двісті шістдесят п’ять тисяч виділили. Але зараз це ще не весь ремонт. В хаті тільки дах накрили, а балки ще треба міняти”, – розповідає Валерій.
Як пояснює голова Крупецької громади Валерій Михалюк, багатьом тутешнім мешканцям за програмою “єВідновлення” компенсували кошти на понад 100 тисяч гривень. Господар однієї з осель громади отримав на відновлення пів мільйона гривень. Це чоловік, чий будинок поблизу з епіцентром вибуху. Відновлення ускладнив ще й шквальний вітер, який здійнявся на третій день після російської атаки та пошкодив те, що вдалося відновити у перший день після обстрілу.
Всього ж у Крупецькій громаді зазнали руйнувань 1205 житлових будинків. Були ушкоджені й господарські будівлі на подвір’ях. Проте гроші через “єВідновлення” у таких випадках отримати було неможливо.
Натомість за таких умов мешканцям надавали будівельні матеріали. З ними, за словами голови Крупецької громади, допомогли представники інших громад Шепетівського району: Білогірської, Плужненська, Ізяславська, Судилківської, Грицівської, Нетішинської, навіть Улашанівської, яка теж сильно постраждала від російського обстрілу. Допомога надійшла і від Меджибізької громади Хмельницького району.
“З перших же днів ми тісно співпрацювали із Шепетівської військовою адміністрацією. І ще тісніше — із Хмельницькою. Позаяк у нас потужна асоціація голів громад, багато колег відгукнулися на допомогу. Серед них і ті, кого ми навіть не просили. Від громад надавався шифер, плівка, шиферні цвяхи”, – коментує Валерій Михалюк.
Школа, садок і навіть шкільний автобус
25 жовтня 2023 року вибухова хвиля ушкодила й 22 комунальні заклади Крупецької громади. Серед них — місцевий ліцей, де наразі навчаються понад 200 учнів із 7 сіл. У приміщенні вилетіли всі 110 вікон, був цілком знищений ґанок. На нові вікна виділили 1,5 мільйона гривень з обласного бюджету. Нові ж двері відремонтували за кошти благодійної організації.
“Нам допомогла Норвезька рада з питань біженців. Ми написали два проєкти. Спочатку один — на 200 тисяч гривень, потім побачили, що цих коштів нам буде недостатньо. Представництво Норвезької ради багато разів бувало тут, вони бачили нашу потребу і надали нам ще один грант на швидке відновлення школи — ще 200 тисяч. За ці гроші ми купили міжкімнатні двері — прозорі, сучасні, нові, енергоефективні, які дають можливість нашим темним коридорам посвітлішати набагато.”, – розповідає директорка Крупецького ліцею Тетяна Бережна.
Пошкоджений вибуховою хвилею шкільний автобус відремонтували за кошти місцевих благодійників. Зазнав руйнувань під час обстрілу і Крупецький дитячий садок. Вікна тут поновили за два тижні після вибухів, стелю і простінки відремонтували згодом. Одразу ж відновили й 28 крокв, які підпирали дах.
“Приїхав, а вони кажуть, що це собі тримають. Нічого не дали”
Того дня вибухова хвиля дісталась і сусіднього села Улашанівка.
“Що могли — то ліпили. На другий день такий дощ був. Всі вікна пошкоджені. Тут так і лишили, воно все свище. Там я вікно сокирою забивав, тепер воно не відкривається. А тут вікно геть на підлозі лежало, і стеля впала”, – проводить екскурсію по своєму будинку пан Сергій, житель села Улашанівка.
Чоловік пригадує, що вибухова хвиля пошкодила всі вікна й дах. На кухні під стелею з’явились тріщини. А в одній з кімнат впала стеля. Все відновлював своїм коштом.
“Приїхала комісія, кажуть, у вас записано десять шиферин, ми більше не можемо вам нічого нарахувати, бо грошей нема. Я поїхав по OSB, бо казали, що є. Приїхав, а вони кажуть, що це собі тримають. Нічого не дали”, – розповідає Сергій.
В Улашанівській сільській раді не заперечують, що не всі мешканці отримали тоді будівельні матеріали від органу місцевого самоврядування.
“Були такі, не вистачило всім. Приїхали пізніше, не звернулись вчасно. Люди хотіли на хлів, до прикладу, ми не давали. Давали тільки на житлові будинки. Будуть незадоволені. Плівку хотіли — не було. Скло хотіли, до речі, ми не давали, бо не було, де закупити скла”, – пояснює секретар Улашанівської сільської ради Лариса Мазур.
Пані Галина мешкає у невеликому будинку, такий називають літньою кухнею. Каже, має дві кімнати, кухню, прожила там все життя, а на хату не заробила. У документах це не житловий будинок, а надвірна будова. Тож отримати компенсацію від державної Програми “єВідновлення” вона не може. Вночі, коли відбулась російська ворожа атака, жінка була вдома.
“Вікна й двері всі повибивало. Побило крокви всі, і шифер весь побило. Все: і шифер, і крокви мусили купувати і перекривати. З 11 крокв тільки одна була ціла,” – пригадує жінка.
Каже, тоді комісія з сільради приїжджала, дали десять шиферин, але що з ними робити, як у будинку не було даху, не сказали. Втім, до місцевої влади вона зверталась не лише за будматеріалами, а й за допомогою.
“Дуже дощ йшов. Все розкрите стоїть. Поїхав син просити, щоб дали робітників. То мені не дали навіть двох людей, щоб помогти підняти дошку”, – обурюється пані Галина.
Були ушкоджені й будинки родини Лакатош. В одному мешкає пані Любов. Жінка пригадує, що вночі вилітало скло, обвалилась стеля, побутову техніку розірвало.
“Комісія приїхала, каже, поставте підпори і буде триматися. А як воно має триматися? Допомогу від благодійного фонду дали. Я доклала пенсію свою, купила вікна, холодильник, пральну машину. Але ще треба вікна замінити, але я не маю коштів”, – розповідає Любов Лакатош.
Її дочка Марія з дітьми мешкає по інший бік вулиці. Її будинок накритий черепицею.
“Там даху не було. Нам допомогли, перекрили. Але тепер у двох кімнатах тече”, – жаліється Марія.
У сільраді кажуть, що цій сім’ї допомагали, але за будинком потрібно доглядати.
Усі мешканці в селі Улашанівці отримали виплату в розмірі 10 800 гривень на одного члена родини від неурядової організації “Норвезька рада у справах біженців”. Водночас у сільраді вважають, що цих коштів мало людям вистачити на відновлення майна.
Яка точна кількість об’єктів в Улашанівській громаді була пошкоджена восени 2023 року, у сільській раді не повідомили ні усно, ні на інформаційні запити. Відновлювали в громаді школу, дитсадок та амбулаторію. На навчальні заклади кошти виділила Хмельницька обласна військова адміністрація, благодійники та місцевий бюджет. Йдеться про загальну суму про 3,4 мільйона гривень з усіх джерел.
На амбулаторію виділили 100 тисяч з місцевого бюджету і 132 тисячі ще додали благодійники. Три об’єкти і досі залишаються невідновленими. Це два будинки культури і Центр надання соціально-культурних та адміністративних послуг. На його відновлення потрібно 1,3 мільйона гривень.
Крупецька та Улашанівська громади зовсім поруч. Втім, це сусідство ніяк не вплинуло на те, як місцева влада допомагала жителям, чиє майно постраждало внаслідок ворожої атаки.
