“Про участь у телепроекті зовсім не шкодую, але більше цього не робила б”, - каже Лариса Зелінська, яка рік тому взяла участь у телевізійному проекті “Без мандата” та довідалася, яке воно, життя після зйомок. Тоді вона протягом п’яти днів жила під одним дахом з депутатом Київської ради та колишнім кандидатом на пост Президента України Олександром Пабатом. Гламурний політик з айфоном https://vchehle.ua/iphone_11_pro_max допоміг пенсіонерці розпочати у старій хаті ремонт, власноруч рубав дрова, витрушував доріжки, копав картоплю та пообіцяв фінансово допомагати її онуку. А ще пересварив ціле село.
“На мене вилили чимало бруду”
Про те, що пенсіонерка з Хмельниччини стала учасником телевізійного шоу, у якому політики занурюються в атмосферу реального життя простої української родини: без мандата, мобільного телефону та інших атрибутів владного життя, ми вже писали в листопаді минулого року. Тоді молодий політик Олександр Пабат старанно порався по господарству, розташованому за сотні кілометрів від Києва - у селі Плесна, що на Шепетівщині. Пабату довелося займатися облаштуванням одноповерхової «мазанки». На додаток в «родині» колишнього кандидата в президенти опинилася самотня пенсіонерка-інвалід з онуком, котрий щойно перейшов до сьомого класу.
Нагадаємо, що після участі у шоу, на яку Ларису Феодосіївну вмовив її онук, Плесна розкололася навпіл. І це протистояння не вчухло донині. Зокрема, одні жителі села лише зраділи, побачивши односельчанку на екрані: все ж таки візит київського гостя міг привернути увагу й до проблем самого селища. А ось інші звинуватили жінку у тому, що вона запрагнула популярності та вирішення своїх проблем за чужий кошт. Кажуть, що після виходу програми, яку бачило майже усе село, пані Ларису частина односельчан навіть намагалася викинути з автобуса! Проте, вчасно схаменулися, напевно, згадавши про відповідальність…
Сама Лариса Феодосіївна каже, що не звертає уваги на образи на її адресу. Та й взагалі, каже, що їх не чула, а ще додає, що нікому з її односельчан ніхто не заважав стати героєм телепроекту “Без мандата”. «Я не спілкувалася раніше і не спілкуюся зараз з людьми, котрі намагаються звинуватити мене у чомусь поганому, - каже пенсіонерка, - інші навпаки кажуть, що я вчинила правильно. Після виходу передачі багато знайомих казали, що про мене було погано написано й в Інтернеті. Та відповідати на ці образи я не захотіла, щоб не уподобитися своїм опонентам. Без участі у програмі я фізично не змогла б довести хату та обійстя до ладу. У нас протікав дах, горіла проводка, а на городі був повний безлад. Мені, інваліду після операції, важко було усе це обходити. Та й на пенсію у 800 гривень ремонт тоді, і зараз, зробити нереально».
Вже майже рік, як депутат із своїми підопічними фактично не спілкується
Одразу після зйомок телепередачі Олександр Пабат не забував про бабусю та її онука, телефонував у Плесну. А ще, як і обіцяв під час програми, донині щотижня надсилає школяру спеціальну «стипендію» - 50 гривень. “Щоправда, це нині єдина допомога від пана Пабата, - каже Лариса Зелінська. - Та я більшого й не вимагаю. Під час проекту Олександр Вікторович і так багато зробив для нас”. Крім «стипендії», за словами Лариси Феодосіївни, депутат київської ради довів їхнє подвір’я та будинок до ладу. А ще подарував купу потрібних речей. Зокрема, нині в старенькій хаті є сучасна газова плитка, холодильник, телевізор, деякі меблі та пилосос, а навколо городу - новий паркан. Допоміг колишній кандидат у президенти сім’ї й продуктовими запасами на зиму. За власний кошт перекрив дах, поміняв електропроводку, зробив запас дров та побілив хату. А ще, погасив комунальні борги. “Згодом купив онуку комп'ютер, а на день народження подарував йому кількасотень гривень та запросив на Новорічну ялинку до столиці, - каже Лариса Феодосіївна. - А ось з самим Пабатом ми не спілкувалися вже з минулого року - він постійно знаходиться в роз'їздах. Востаннє минулої осені він сам приїздив до нас. Відвідав місцеву сільську раду, школу, ніби навіть чимось фінансово допоміг, але я у ці питання не вникала. А ще прийшов до нас, подивився, як ми живемо, похвалив та пообіцяв полагодити пічку, яка нормально не працювала ще з часів проекту, та наказав Івану до нього телефонувати. Коли піч взагалі вийшла з ладу (щоб її почистити навіть людей наймала), то онук наважився зателефонувати Пабату. Той слухавку не брав. Тоді я зателефонувала його помічнику та вона сказала, що нічого про обіцяний ремонт не знає... З тих пір до політика я не зверталася...” Щоправда, пані Лариса делікатно замовчує, що той ремонт, який під час проекту “стаханівськими” темпами було розпочато у “мазанці”, де вони мешкають з онуком, найнята бригада, щойно депутат поїхав до Києва, так і не завершила...
“Онук залишився зі мною, а з сином я помирилася”
Після зйомок телепроекту син перестав спілкуватися з матір’ю. Сталося це одразу після виходу програми. Як згадує Лариса Феодосіївна, тоді в сюжеті прозвучала фраза «за кадром», що її син, котрий живе з родиною у сусідній Шепетівці, їй не допомагає.
“Та я цього навіть не казала! - розповідає Лариса Зелінська. – Невістка – чудова людина, котра, знаючи, що я живу сама з дитиною, завжди віддавала останнє, сказала, щоб я забула дорогу до їхньої оселі. Син також зі мною не спілкувався. Дякуючи Богу, нині усе владналося...».
Допомагає за словами Лариси Феодосіївни і її старша донька, мати Івана, яка нині живе у столиці з новим чоловіком та перебуває у декретній відпустці. “Вона про сина не забуває, - каже пенсіонерка. - Напередодні навчального року приїхала до нас та повністю підготувала сина до школи”. До речі, після виходу телешоу, коли показали умови проживання бабусі та онука, долею дитини раптово зацікавилися «опікунські служби». Вони поставили ультиматум: або до мами, родина якої у столиці немає відповідних житлових умов, або в дитячий будинок. “Мені тоді довелося пережити справжнє судилище відповідних органів, - згадує пані Лариса. - Та все одно, онук залишився зі мною: йому виповнилося 14 років, тому останнє словом залишається за ним”.
Загалом, пенсіонерка зовсім не шкодує про те, що взяла участь у проекті, хоча це було й важко морально. «Ти постійно знаходишся під «прицілом» відеокамер, - розповідає Лариса Феодосіївна, - усі емоції, котрі бачать телеглядачі, справжні. Сльози, сміх, лайка – усе на сто відсотків натуральне. Участь у проекті допомогла мені “підняти голову” та вибратися з важкої ситуації”. Звісно, що за рік у її родини з'явилися інші проблеми. Та, принаймні, на цю зиму в неї все ще зберігся запас “депутатських” дров...