Попри липневу спеку понад +30 °C, Володимир продовжує виснажливі тренування, власним прикладом мотивуючи колег та виховуючи двох синів. Про свій професійний шлях, важке падіння з 4-го поверху та філософію гирьового спорту рятувальник поділився в інтерв'ю.
Перший крок у спорт та трагічне падіння з 4-го поверху
Спортивна історія Володимира розпочалася у 2005 році, коли до його школи завітав тренер із пожежно-прикладного спорту. Для підлітка це стало вирішальним поштовхом у виборі майбутньої професії. Того ж року у складі юнацької збірної він виборов бронзову нагороду чемпіонату України в дисципліні «бойове розгортання».
Проте у 2011 році спортивна кар'єра опинилася під загрозою через важку травму:
«У 2011 році в мене відбулося таке падіння з четвертого поверху — зламав стегнову кістку з осколковим переломом. Але, на щастя, відновився і подолав цей складний етап. Після місяців лікарняного, вже за три місяці після виходу на роботу, помаленьку, кульгаючи, почав відновлюватись із повільного бігу. На станційних змаганнях ХАЕС між цехами пробіг кілометр за 3:20. Це була моя велика особиста перемога. Тоді я зрозумів, що людина здатна робити будь-що», — пригадує Володимир Касянчук.
Від начальника караулу до захисту честі Хмельниччини
За роки служби у ДСНС Володимир пройшов шлях від начальника спортивного комплексу та очільника відділу персоналу до начальника караулу та оперативного чергового 3-го ДПРЗ. Одночасно він залишається постійним учасником збірної області з кількох видів спорту:
- пожежно-прикладний спорт;
- гирьовий спорт;
- армспорт та пауерліфтинг;
- легка атлетика.
За словами майора цивільного захисту, саме висока силова витривалість, гартована гирями та тренуваннями, допомагає організму миттєво адаптуватися до екстремальних умов на пожежах — високих температур, спеки та граничних фізичних навантажень.
Гирьовий спорт як робота над ментальністю
Особливе місце у житті рятувальника посідає гирьовий спорт, який включає дві класичні вправи — ривок та поштовх гирі.
«Гирьовий спорт для мене став не тільки частиною фізичного життя, а й роботою над ментальним станом. Усі інсайти та витримку, які я пропрацьовував із гирями, я намагаюся використовувати у повсякденному житті та своїй професії», — підсумовує Володимир.
