Протягом всієї історії футболу змінювалася і футбольна екіпіровка. Сучасного спортсмена важко уявити в одязі, який б заважав його руху і заважав ігровому процесу. Дизайнерам довелося докласти чимало зусиль, щоб ми змогли побачити форму футболіста такою, якою вона виглядає зараз. Що ж сталося за весь час її трансформацій?
Історичні відомості про футбольну атрибутику
Як виглядала форма футболіста другої половини 19 століття? Складалася вона з 4 елементів: довгих штанів, шкарпеток до колін, сорочки з довгим рукавом і капелюха. Для зручності штани могли заправлятися в шкарпетки. На деякі матчі для більшої офіційності спортсмени аристократичного походження іноді одягали замість легких шапочок циліндри. В якості тодішніх «футбольних бутсів» у чоловіків виступали грубі черевики, схожі на армійські. Носити їх під час гри було дуже травматично і незручно.
Тоді ще ніхто не замислювався всерйоз про загальну концепцію зручної футбольної форми, тому кожен одягався на свій смак. Деякі жіночі збірні могли вийти на поле в блузках в горошок, панчохах і беретах.
Через деякий час, вже на початку 20 століття на екіпіровку футболіста почали звертати увагу. Тепер команда повинна була одягатися в єдиному стилі. Замість довгих штанів на зміну прийшли шорти, їх необхідно було підтримувати ременями (зараз це категорично заборонено через ризик травм), верхня частина одягу була представлена светром. Поступово форма ставала культовим атрибутом, деякі гравці не міняли її через забобони з самого першого вдалого матчу.
Не обійшло стороною питання зовнішнього вигляду спортсмена і цензура. У 1904 році Футбольна Асоціація заявила, що шорти вище колін неприйнятні для виходу на поле, тому їх зробили трохи довшими. Незрозуміло було тільки одне - що повинен робити суддя, якщо помітить гравця, що порушив дрес-код. Але вже після Другої світової війни стало зрозуміло, що довгі шорти заважають гравцям на полі, і їх знову зробили коротше.
З 1939 року на верхній частині екіпіровки почали з'являтися номера. Але наймасштабніші зміни стали відбуватися після винаходу синтетичних волокон - форма стала дуже легкою і непромокаючою. Футбольні бутси придбали свої знамениті шипи для кращого зчеплення з газоном.
Сучасна футбольна форма
Купити футбольну форму нині можна на будь який смак. Нові технології вже дозволяють робити екіпіровку, маса якої становить не більше 200 грам.
Спортивне взуття тепер не таке громіздке і важке як раніше. Будь-який професійний гравець має різні пари бутсів під кожну погоду. Для футболістів роблять унікальне взуття, яке підходить тільки під його стопи і щиколотки.
Одяг сучасного гравця не обмежує руху і не заважає на полі. Присутні захисні елементи під гетрами, які запобігають появі травм. На футболці часто розміщують рекламу спонсорів.
Загалом, з плином часу багато що змінилося в зовнішньому вигляді футболістів, всі праці по модернізації спортивної форми були спрямовані на збільшення комфортності гри. На сьогоднішній день навіть дитяча футбольна форма робиться за зразком дорослої.
Не можна не згадати, що у кожної команди є своє унікальне екіпірування для матчів, саме воно стає візитною карткою збірної.
Футбольний м'яч
Природно, що не тільки екіпірування гравця зазнало змін, але і футбольний м'яч. Ще в стародавньому світі люди використовували округлі предмети для гри. Перші м'ячі робилися з нутрощів тварин, шкіри і навіть людських голів. У 1836 році Чарльз Гудієр відкрив вулканізований каучук, і вже в 1855 році був зроблений перший каучуковий м'яч для футболу. Сьогодні він зберігається в одному з американських музеїв.
У 1862 році вперше для м'ячів стали використовуватися гумові камери завдяки винаходу Лайндона. Вони виготовлялися з каучуку. На початку 20 століття вже стали використовуватися гумові камери зі шкіряною оболонкою, яка збоку мала шнурівку.
Ще в 19 столітті встановили і стандарти розмірів для м'яча - він повинен був представляти собою сферу окружністю 68,6-71,1 см вагою не більше 450 грам на початок матчу. Цей стандарт використовується до сих пір.
Лише в 60 роках 20 століття в футболі з'явилися м'ячі з синтетичних матеріалів. Традиційний біло-чорний м'ячик з 32 багатокутників, який відомий кожному вболівальнику, вийшов у виробництво в 1950 році, після ЧС 1970 року його виготовленням стала займатися компанія Адідас.
У 1978 році Адідас придумали новий дизайн м'яча - Tango. Складався він також з 32 клаптиків, однак малюнок на його оболонці зображував 12 кіл. Надалі цей дизайн використовувався для багатьох чемпіонатів FIFA.
Спеціально для Євро-2008 був зроблений унікальний м'яч з новою конструкцією оболонки - «Europass».
Сучасні футбольні м'ячі мають різні дизайнерські рішення. Варіюється навіть верхнє покриття, воно може бути як гладким, так і рельєфним.