Коли електронна комерція тільки зʼявилася на ринку, багато компаній намагалися стати першими серед конкурентів, пропонуючи послуги доставлення додому. Але багато з цих піонерів зазнали невдачі, адже онлайн-продажі бакалійних товарів зростали набагато повільніше, ніж загальний ринок електронної комерції.
Роздрібна торгівля харчовими продуктами в інтернеті знову в планах українських ритейлерів, оскільки попит на свіжі продукти онлайн та їхнє доставлення зростає. У відповідь на наростальний попит, зʼявляються локальні курʼєрські сервіси, такі як доставка продуктів Turbo.ua на Лівому березі, Оболоні. Сьогодні ми спробуємо відповісти на питання, чи отримає сегмент онлайн-торгівлі продуктами друге життя, аналізуючи досвід західних ритейлерів.
Онлайн-шопінг у західних країнах
У Франції, Швейцарії, Великобританії та Сполучених Штатах є великі онлайн-магазини харчових продуктів, які пропонують класичний асортимент товарів. Ринок Великобританії є найбільш розвиненим, з річними сумарними онлайн-продажами продовольчих товарів на загальну суму 4,6 мільярда доларів, або орієнтовно 110 доларів на людину. Однак, у Швейцарії цей показник у середньому становить 20 доларів на людину, здебільшого через двох лідерів — LeShop і Coop@home. У Німеччині, де на ринку роздрібної торгівлі домінують дискаунтери, онлайн-продукція займає незначний сегмент ринку.
Чому ж ситуація в подібних країнах настільки відрізняється? Річ у тім, що згадані країни мають різні моделі ринку роздрібної торгівлі харчовими продуктами. На відміну від Німеччини, Велика Британія та Франція мають дуже консолідовані ринки з меншою ціновою конкуренцією та меншою кількістю дискаунтерів. Це відкриває шлях до процвітання новим концепціям роздрібної торгівлі, таким як електронна комерція.
Ключові бізнес-моделі на західних ринках
Ми дослідили, як традиційні роздрібні продавці та онлайн-ритейлери налаштовують логістику та працюють із клієнтами. Зазвичай, інтернет-магазини харчових продуктів використовують один із чотирьох підходів для виконання замовлень:
Самовивіз зі складу
Цей підхід використовується такими компаніями, як:
- Chronodrive,
- Leclerc
- і Système U у Франції.
Він є успішним завдяки своїй швидкості, та відсутності особистого контакту, адже інтернет-покупці часто можуть забрати свої продукти, не виходячи з автомобіля. Традиційні роздрібні мережі, такі як Intermarché та Carrefour, зараз перебувають на стадії тестування цього підходу. У Сполучених Штатах одним із прикладів такого підходу є Farm Stores — онлайн-магазин бакалійних товарів із Флориди, який пропонує можливість самовивозу зі складу.
Доставка зі складу додому
Доставка зі складу додому часто використовується онлайн-ритейлерами, які не мають традиційних роздрібних магазинів. Це поширене явище в Сполучених Штатах, де онлайн-продавці, такі як Peapod, FreshDirect, EfoodDepot і Netgrocer набули широкої популярності. Цей підхід набуває поширення і в Європі, на чолі зі швейцарською компанією LeShop і британською Ocado. Навіть традиційні роздрібні гравці, такі як Tesco, відкривають додаткові склади, орієнтовані на цей різновид доставлення. Ефективність цього підходу є цінною для клієнтів, але цей підхід вважається порівняно дорогим для ритейлерів.
Самовивіз із магазину
Ця бізнес-модель дає покупцям можливість забирати попередньо упаковані продукти із супермаркетів біля дому. Publix і Albertsons у Сполучених Штатах відмовилися від доставки із магазинів додому на користь самовивозу. Цей підхід легко застосувати традиційним ритейлерам у рамках чинної інфраструктури. Але клієнти часто не бачать різниці між звичайним шопінгом та самовивозом із магазину і, у кінцевому підсумку, перестають платити за додаткову послугу.
Доставка додому із магазину
Традиційні роздрібні продавці часто пропонують доставку додому з наявних магазинів. Популярність доставки із магазинів серед ритейлерів падає через вартість і необхідність значних інвестицій в інфраструктуру. Крім того, торгові мережі стикаються з конкуренцією зі службами доставлення, які пропонують швидшу доставку за помірну ціну.
Потенціал ринку в Україні
Загалом, експерти погоджуються, що клієнтська база онлайн-магазинів буде розширюватися зі збільшенням кількості людей, що мають доступ до інтернету. Зайняті молоді спеціалісти, які цінують можливість заощадити час, і молоді матері, які прагнуть уникати людних супермаркетів, є основною цільовою аудиторією інтернет-магазинів. Як каже одна молода мама: «Покупки в інтернеті — це зручно та економить час. Мені не потрібно носити важкі сумки, і я можу уникнути довгих черг». Тому, онлайн-шопінг в Україні має значний потенціал, який ще доведеться розкрити.