Вивчення світового ринку ігорного бізнесу дає зрозуміти, що модель, встановлена у Великобританії, мабуть, найбільш вигідна для усіх сторін. Місцевий підхід до контролю у сфері азартних розваг надає можливість учаснику, оператору та країні отримувати свою винагороду від співпраці. Але так було не завжди.
Початок і занепад
Починаючи з XVI століття, коли на острові відбулися перші кінські заїзди з грошовими ставками, азартні ігри маневрували між підтримкою та спротивом, періодично відходячи у підпілля. Вперше законодавство торкнулося азарту у 1541 році, коли вийшов «Закон про нелегальні ігри», але в цій редакції він відпрацював вкрай неефективно.
Потерпати від заборон розваг бізнес став у XIX сторіччі, коли мала місце спроба заборонити ставки на скачки. Окрім того, більшість азартних ігор опинилися під забороною, підпадаючи під визначення тих чи інших порушень. У цей період увесь розвиток тут зупинився, а самі бізнесмени, як могли, заробляли у підпіллі.
Реформи
XX сторіччя принесло полегшення і реформування. Були створені комісії з урегулювання азартних ігор, лотерей та ставок, з вивчення ринку розваг. У 1960 році взагалі було вирішено дозволити азарт, але виключно з видачею державної ліцензії на відповідну діяльність.
Вихід з підпілля не був миттєвим, але вкрай вигідним для економіки країни, тому бізнесменів, як могли, заохочували до співпраці. Втім легальна робота давала помітно більші доходи, тому консенсус був досягнутий доволі швидко.
Чудова робота
Сьогодні кожен британець знає, як грати в онлайн казино на гроші, а кожен власник – як надати йому таку можливість. Закон регулює всі види азартних ігор, навіть онлайн, через відповідні види ліцензій, встановлені розміри податків, строки аудиту. Поінформованість усіх сторін щодо їх прав та обов’язків досягає максимуму, а безпечність постійно росте та контролюється на всіх рівнях. Навіть виникнення та вирішення спорів щодо процесу гри контрольоване та регламентоване комісією з ігорного бізнесу.