З віком зір знижується, а сьогодні вже і багато молодих людей страждають проблемами із зором і регулярно відвідують лікаря. Причиною цього є безліч факторів: різні захворювання і травми органів зору, захворювання ендокринної системи та кровообігу, а також тривала робота за комп'ютером.
Люди, які страждають поганим зором, все частіше відмовляються від звичних окулярів і переходять на контактні лінзи linza.com.ua, вважаючи їх більш зручними. Сьогодні складно уявити, що колись лінз не було зовсім, а своїм створенням вони зробили справжню революцію на ринку оптики.
Передумови створення
Для того, щоб допомогти людям краще бачити, оптики в усі часи розробляли різні пристосування - монокль, лупу, лорнет і інші. Як же з'явилися контактні лінзи? Історія створення цих оптичних виробів веде свій початок з епохи Відродження. Першим, хто запропонував для корекції зору використовувати предмет, що складається зі скла і ємності, наповненою водою, став Леонардо да Вінчі. Великий художник виклав свої ідеї в роботі «Кодекс ока», грунтуючись на теорії про заломлення сонячних променів.
Наступну ідею створення лінзи, а тоді просто пристосування для корекції зору, запропонував французький філософ і математик Рене Декарт. Історики виявили записи вченого, зроблені в далекому 1627 році, в яких є згадки про спеціальну трубку, заповненій водою, яка мала опуклу лінзу. Для досягнення необхідного ефекту потрібно було прикласти виріб до ока. Винахід Рене Декарта вже в той час вважали недосконалим, оскільки людина, що викоривувала його, не могла моргати. Однак саме напрацювання французького математика стали базисом для подальших досліджень і розробок.
В черговий раз про лінзи заговорили через 100 років. Саме тоді вчений де Ламур описав спосіб використання лінз, які безпосередньо контактують з оком. Наступним дослідником лінз став англійський фізик, один з авторів хвильової теорії світла. Він створив макет трубки, що нагадує винахід Рене Декарта, проте його варіант мав меншу довжину, а на кінці - спеціальну лінзу. Винахід піддавався безлічі експериментів, результати яких підтвердили, що його використання допомагає компенсувати порушення рефракції. Саме ця технологія і стала остаточною версією створення лінз, якою всерйоз зацікавилися вчені.
Практичне застосування
Одним з учених, які залишили істотний слід в історії контактних лінз, став британський математик Джон Гершель. Йому першому вдалося довести громадськості ефективність застосування контактної корекції зору при лікуванні астигматизму. В цей же час про свою інноваційну розробку повідомляє відомий офтальмолог Адольф Фік. Нею стала контактна лінза, створена зі скла, товщина якого не перевищувала 7 міліметрів. Протягом довгого часу вчений проводив експерименти на тваринах - перш, ніж приступив до дослідження з пацієнтами. В цей же час подібні експерименти почали проводити французький лікар Юджин Кальт і німецький винахідник Август Мюллер. Так як ці вчені не були належним чином повідомлені про попередні відкриття своїх колег, саме з їх винаходів прийнято вести звіт в історії створення лінз.
До середини 20 століття основним матеріалом для створення лінз було органічне скло. Вкрай незручне у використанні, воно викликало свербіж і болі в очах. Значний переворот в історії лінз стався в 1960 році. Саме тоді чеський хімік Отто Віхтерле спільно зі своїм асистентом Драгославом Лімом відкрили новий полімерний гідрогель - метакрилат гідроксіетілкрахма, який відрізнявся унікальними властивостями вбирання і утримання вологи, при цьому не змінюючи своєї звичної форми. Перша партія оптичних виробів, виконана з цього матеріалу, була випущена з допомогою спеціальної литтєвої машини, яку Віхтерле зібрав з деталей старого велосипеда. У 70-х роках нині всесвітньо відома компанія Bausch & Lomb отримала права на випуск лінз, розроблених за технологією Віхтерле і Ліма і надалі вдосконалених.
У наступне десятиліття виробництво лінз активно розвивалося. Так, в 1988 році була запропонована ідея створення лінз планової заміни. На той момент саме вони вважалися найбільш безпечними та комфортними у використанні. Через 10 років був розроблений новий матеріал - силікон-гідрогель, який зробив революцію своєї високою проникністю кисню. Ще через п'ять років з'явилися силікон-гідрогель другого покоління, що володіє інноваційними властивостями. Сьогодні з цих матеріалів проводиться величезна кількість лінз відомих брендів.
І сьогодні дослідження в сфері контактної корекції зору не стоять на місці, постійно розвивається відповідна індустрія. У найближчій перспективі - створення лінз з антибактеріальним покриттям, лінз для діабетиків, а також оптичних виробів, що дозволяють при необхідності збільшувати зображення і навіть відображати рівень тиску або температуру тіла.