Думати, не боятись висловлювати власні думки та аналізувати — саме такими компетенціями мають володіти школярі, на думку українського МОН. З цією метою на початку 2018/19 навчального року почала діяти раніше представлена концепція «Нової Української Школи» — так звана ідеологія інноваційної освітньої реформи. Ця реформа представляє собою принципово новий підхід до освітнього процесу, а саме позиціонування вчителя й учня та вироблення небувалих соціальних цінностей. В певній мірі це можна вважати унікальним історичним моментом, а тепер варто розібрати в деталях, які саме переваги для учасників освітнього процесу (вчителів, учнів та їх батьків) вже представила інновація середньошкільної освіти під кодовою назвою НУШ.
Базові принципи нової школи, яка (нагадуємо!) вже є повноправно діючою частиною освітнього процесу було побудовано на декількох важливих компонентах. По-перше, це принципово нетривіальний зміст освіти, заснований на влучному формуванні навичок, необхідних для успішної самореалізації дитини в суспільстві. По-друге, колосальна мотивація вчителів, які тепер мають необмежену свободу творчості та змогу так саме «безлімітно» розвиватися в професіональному плані. По-трете, нові структурні компоненти школи дозволять добре засвоювати нові знання, котрі знадобляться учням безпосередньо на практиці в житті, а не тільки в професії (та що там говорити, навіть граючи в Ельдорадо казино, здобуті в школі навички ніколи не стануть на заваді).
Стосовно педагогіки, то вже з нового навчального року вона базується на партнерстві учнів, вчителів та батьків, де потреби перших в освітньому процесі є першочерговими. Децентралізація та ефективне управління тепер дозволяє школі бути на 99,9% автономною, наскрізний виховальний процес формує у учнів адекватні цінності, а справедливий розподіл публічних засобів дозволяє забезпечити однаковий доступ всіх дітей до засобів здобуття якісно-прогресивної освіти.
Зміст освіти з вересня місяця поточного року направлено на формування у дітей наступних компетенцій:
- Володіння державною мовою. Вміння вільно говорити і висловлювати власні думки на рідній та державній (якщо мають місце розбіжності) мовах.
- Математична грамотність, придатна до застосування не тільки на зайняттях, але і у житті.
- Вивчення іноземних мов, задля розуміння та володіння дитиною будь-якою з міжнародних мов та сприйняття цінностей міжкультурного спілкування.
- Інформаційно-цифрова компетентність, яка насамперед передбачає рішуче та критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій для пошуку, обґрунтування та обміну інформацією.
- Загальнокультурна грамотність учнів, орієнтована на розвинення розуміння ними творів мистецтва та розвинення їх художніх смаків.
- Підприємливість, яка безпосередньо впливає на генерування нових ідей з метою підвищення соціального та громадського статусу особистості.
- Екологічна грамотність, яка стосується також здорового способу життя та вміння користуватись природніми ресурсами за розумінням цінностей навколишнього середовища.
- Уміння сприймати та успішно засвоювати нову інформацію протягом всього життя, яка безпосередньо впливає на придбання нових навичок та стосується організації навчального процесу.
Педагогіка й партнерство — це база, на якій вже зараз працює НУШ. В її основі знаходиться безпосередньо спілкування та співпраця між вчителем, учнем та батьками, поєднаних однією загальною метою. В її рамках вже використовуються та будуть застосовуватись особливі методи викладання фундаментальних предметів, засновані на співпраці (ігри, експерименти, групові зайняття та ін.).
Підхід до оцінювання зазнав також зазнав радикальних змін. Віднині оцінки слугують для аналізу індивідуального прогресу окремих учнів та плануванні індивідуальної швидкості сприйняття ними нової інформації, а не ранжування, як практикувалось дотепер. Оцінка наразі — не осуд, а рекомендація до дій, яка дозволяє батькам неквапливо мотивувати дитину та спонукати її до необхідності сприйняття нової інформації по окремим навальним дисциплінам.
Академічна свобода, яка також є одним з головних компонентів, на яких базується нова українська школа, — гарна змога для вчителів готувати власні авторські навчальні програми, обирати підручники, стратегії, методи та способи подання навчального матеріалу на власний розсуд. Надбавка до заробітної плати, яка відтепер гарантована вчителям, котрі пройшли добровільну незалежну сертифікацію, — то непоганий стимул для вивчення психології групової динаміки, особистісно орієнтовного та комплексного підходу до управління освітнім процесом.
Роль вчителя в НУШ є радикально трансформованою. Тепер він не лише єдиний наставник та джерело знань, а й модератор і індивідуальній освітній траєкторії дитини, тьютор та коуч в одній особі. Саме вчителі завдяки принципу автономії тепер мають змогу на власний розсуд формувати освітні програми та складати навчальні плани.
Нова українська школа починаючи з 2018 року почала працювати на базі особистісно-орієнтовної моделі освіти. В її рамках керівництво та безпосередньо працівники освітніх закладів відтепер враховують здібності, інтереси та потреби кожної дитини, а процес навчання зорганізується з урахуванням навичок XXI століття та відповідає індивідуальному темпу і стилю сприйняття навчального матеріалу кожною дитиною. У навчанні обов’язково враховуються вікові особливості розумового, фізичного та психічного розвитку учнів.
Дана освітня реформа — це насамперед реалізація на практиці можливостей навчання дітей в різновікових та предметних і міжпредметних групах. При тому, певні зміни і організації простору й класів вже відбулися в більшості навчальних закладів країни, де успішно використовуються новаційні мобільні робочі місця, пристосовані до легкого трансформування при необхідності. Для учнів з особливими потребами в нових українських класах вже створено певні умови для спільного навчання з однолітками, під якими слід сприймати впровадження індивідуальних програм розвитку, котрі включають в собі психологічно-педагогічний супровід та корекційно-реабілітаційні заходи.
Зміни структури середньої школи — це поки що останній крок реформування освітнього процесу, орієнтований на максимальне врахування фізичних, психологічних та розумових здібностей учнів у різних вікових групах. Відтепер вона включає в себе: чотирирічну початкову освіту, базову середню з п’ятьма класами та профільну середню освіту, яку можна буде за бажанням отримувати в ліцеях, коледжах та інших установах професійної освіти на протязі трьох років.
Загальна тривалість навчання у середній школі «по-новому» складає всього 12 років. Початок навчання починається з моменту набуття дитиною шестирічного віку з поправкою на те, що діти з особливими потребами не матимуть суворих вікових рамок, та зможуть вступати до школи в іншому віці.
Скільки ще потрібно років до повноцінного впровадження всіх оновлених програм? 10 років — щонайменше, але першу оцінку втілених освітніх інновацій можна буде дати вже наприкінці цього навчального року. Як кажуть, «поживемо — побчимо», але в будь-якому разі вважатимемо що будь-які зміни — це тільки на краще, адже навіть все не раз обговорений варіант концепції НУШ не є остаточним та може бути відкоригованим за певних суспільних потреб.