Бакалавр - базова вища освіта - це не технікум і не незакінчена вища освітам. Більш того,м в Україні, як,м міжм іншим,м і в Росії, вводиться система освіти на західний манер - бакалавр - це основа, щом дозвомляєм працювати і робити кар'єру, (є деякі види діяльності, де з дипломом "бакалавра" непройдешм, наприклад Держслужба), а ось "фахівця" будуть скасовуватим. А після отримання базової вищої освіти, тобто бакалавра, ти можеш перевестись в будь-який інший ВУЗ і мпо цій спеціальності отримамти ступінь магістра.м
Зараз в Україні діє така система вищої освіти:
- Вища професійна освіта, що підтверджується присвоєнням кваліфікації (ступеня) "бакалавр" (термін навчання не менше ніж 4 роки);
- Вища професійна освіта, що підтверджується присвоєнням кваліфікації «дипломований спеціаліст» (термін навчання не менше ніж 5 років);
- Вища професійна освіта, що підтверджується присвоєнням кваліфікації (ступеня) "магістр" (термін навчання не менше ніж 6 років).
Основна професійна освітня програма, що забезпечує підготовку магістра, складається з програми навчання бакалавра за відповідним напрямом підготовки та не менш дворічної спеціалізованої підготовки (магістратура).
Отримання вперше освіти за освітніми програмами вищої професійної освіти різних ступенів не розглядається як отримання другої вищої професійної освіти.
Різниця між фахівцем і магістром: магістрів готують для наукової роботи, а фахівців - для професійної діяльності в окремій галузі.
Маючи диплом бакалавра з одного вишу, можнам поступати в магістратуру іншгом вузум. Правда, знову може виникнути проблема з різницею навчальних планів у різних вузах.
У студентів же правових спеціальностей є трохи інша специфіка. У них є окремий іспит для вступу на магістратуру (ЄФВВ), тому підготовка до ЗНО з права для майбутніх юристів є досить важливою для подальшого навчання на юридичній спеціальності.
Зберігається ще напруженість у питанні престижу диплома бакалавра: роботодавці не завжди налаштовані брати на роботу бакалаврів. Причин декілька. Одна з них - психологічна. А саме: нинішні роботодавці найчастіше отримували свою вищу освіту в радянський час, коли у нас були тільки фахівці, а слово «бакалавр» було «не нашим», західним. Та ще при цьому є різниця в програмах навчання - фахівця готують з конкретної спеціальності, як би вузькопрофільні, а програми бакалаврату - широкопрофільні, мають загальнонауковий і загальномфессіональние характер. Тобто бакалавр отримує фундаментальну підготовку без якої-небудь вузької спеціалізації, тому навчався тільки 4 роки. У законі, зрозуміло, йдеться, що бакалавр має право на зайняття посади, для якої кваліфікаційними вимогами передбачено вищу професійну освіту. Але! Право-то він має, але не завжди йому це право надають. Воліють брати «фахівців» і «магістрів».
Перевагамим вибору бакалаврату є:
- Цей вид кваліфікації прийнятий за міжнародною класифікацією і зрозумілий роботодавцям за кордоном. Там часто запрошують бакалаврів, навіть не обумовлюючи напрями підготовки, оскільки для офісної роботи потрібен просто освічена людина, що вміє працювати з інформацією, з людьми, здатний готувати всілякі документи.
- Фундаментальність підготовки, її «незвумженнімсть» дозволяє, при необхідності, легко змінити професію. Справа в тому, що відповідно до державного освітнього стандарту, програми підготовки бакалаврів за напрямами побудовані так, що дозволяють за 1 рік перейти до однієї з цілого рядум суміжмних професій. А фахівцеві після 5-ти років навчання отримувати нову професію (у разі необхідності) доведеться за 2-3 роки, та ще й на комерційній основі, тому це вже буде отриманням другої вищої освіти. Для бакалавра ж навчання в магістратурі класифікується як продоження мосвіти на наступному ступені і тому воно безкоштовне (для бюджетних місць).
- Вже через 4 роки після вступу до вузу людина отримує диплом і знаходить економічну самостійність.
Є ще одне АЛЕ, при виборі кваліфікації. У найближчі роким всі ВНЗ мають перейтим на двохмрівневу систему освіти, тобто бакалаврат - магістратура, тому, якщо Ви все таки вирішилим мати кваліфікацію «дипломований спеціаліст», раджу поквапитися.
