Мільйони хабарів та прокурори-інваліди
Яскраві кадри затримання керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи розлетілися українськими медіа на початку жовтня. Вдома у чиновниці знайшли майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах. Під час обшуку Тетяна Крупа намагалася позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно. Тетяні Крупі повідомили про підозру в незаконному збагаченні, а її справу передали до Національного антикорупційного бюро. Чиновниця перебуває під вартою з альтернативою внесення застави у 500 мільйонів гривень.
У середині жовтня скандал із МСЕК на Хмельниччині отримав продовження. Журналіст Юрій Бутусов опублікував інформацію, що 49 прокурорів регіону на чолі з обласним прокурором Олексієм Олійником оформили інвалідність через корупційну схему Тетяни Крупи у МСЕК. Нині встановлено, що 61 прокурор із Хмельниччини має інвалідність.
Після старту масштабних перевірок по всій країні шість керівників обласних та спеціалізованих прокуратур написали заяви про звільнення. У відставку йдуть очільники Запорізької, Рівненської, Тернопільської, Харківської та Черкаської обласних прокуратур, а також голова Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону. Минулого тижня у відставку подав і сам генеральний прокурор Андрій Костін.
У центрі корупційного скандалу опинилася і Миколаївщина: у керівниці тамтешньої обласної МСЕК знайшли понад 450 тисяч доларів. Кошти чиновниця зберігала у квартирі свого сина, на якого оформила ще й три незадекларовані квартири. Під час обшуку у чоловіка чиновниці знайшли російський паспорт. А згодом з’ясувалося, що його мати оформила собі і сину інвалідності для отримання від держави додаткових пільг та соціальних виплат. Наразі у цій справі тривають слідчі дії.
Масштаби проблеми
У Службі безпеки України наводять вражаючу статистику: лише у 2024 році про підозру повідомили 64 посадовцям органів медико-соціальної експертизи. Про масштаби порушень свідчать і надані Міністерством охорони здоров’я дані: під час спільної перевірки МОЗ із правоохоронцями у понад 3 тисячах справ медико-соціальних експертних комісій було виявлено порушення.
На тлі повідомлень про масштабні зловживання у МСЕК президент України скликав засідання Ради національної безпеки і оборони. На ньому ухвалили рішення ліквідувати медико-соціальні комісії.
“Те, що відбувається з МСЕК – медико-соціальними експертними комісіями – та нахабством людей, зокрема прокурорів, які скористалися своїми зв’язками із МСЕК та пооформлювали собі фальшиві інвалідності. Я чекаю від правоохоронців, зокрема передусім СБУ, ДБР, Офісу Генпрокурора, відповідних швидких жорстких рішень”, – наголосив Володимир Зеленський.
Як повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, Кабінет міністрів затвердив план щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням серед МСЕК. У тому вигляді, в якому вони існують, медико-соціальні експертні комісії будуть ліквідовані вже цього року. Водночас, наступного місяця Міністерство охорони здоров’я та Міністерство цифрової трансформації України мають представити рішення щодо цифровізації всіх етапів проходження таких комісій. А протягом трьох наступних місяців триватимуть перевірки – для перегляду рішень, які ухвалювали МСЕК, створюється спеціальна група.
Хто виконуватиме функції замість Центральної МСЕК
Від 28 жовтня функції Центральної медико-соціальної експертної комісії виконуватиме Український державний науково-дослідний інститут медику-соціальних проблем інвалідності. Відповідний указ підписав міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.
З 1 січня всі обласні, міжрайонні та міські МСЕК припинять виконувати функції з експертизи інвалідності та встановленню втрати працездатності – натомість їхні функції передадуть кластерним та надкластерним лікарням. Про це повідомили в МОЗ.
"Алгоритм оскарження рішень МСЕК наразі не змінився. Якщо ваша справа була направлена на оскарження до Центральної МСЕК, то її буде перенаправлено до Українського державного НДІ медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України в місті Дніпро. З вами звʼяжуться щодо розгляду і подальших дій, черговість розгляду буде збережена", – пояснили в МОЗ.
Міністерство призначає керівників лише Центральної МСЕК, а за регіональні відповідали обласні ради.
