Капітан поліції Олена Олександрівна захоплюється вишивкою з дитинства. Уміння створювати прекрасне за допомогою голки та нитки успадкувала від бабусі.
Ще дівчинкою, - згадує Олена, - я полюбляла спостерігати за її роботою і мріяла, що колись і мені вдасться щось подібне.
Так і сталось. В період важких курсанських буднів й під час служби у Олени Олександрівни завжди є розрада – вишивання.
- Приходиш з роботи втомлена, а за вишиванням, здавалося б, тонкою й кропіткою роботою, я відпочиваю, - наголошує наша героїня,- головне у цій справі мати бажання творити.
Особливе місце у творчості старшого інспектора СІТ займають ікони та рушники до них. У Олени вони виходять напрочуд яскраві, сповнені добром та любов’ю. В них відчувається частинка душі автора. По іншому не може бути, адже сама Олена – людина щира, відверта та творча.
Є в нашої героїні маленька мрія - аби її дворічна донечка Софійка стала шанувальницею цього традиційного українського мистецтва. Тоді б майстринь в родині Антонових побільшало.
- Якщо ви відчули в душі хоча б невеличку іскорку бажання прикрасити свій побут вишивкою, не гасіть її, сміливо починайте трудитися. Творча праця складна, але й безмежно прекрасна. І повірте, яким би не був ваш кінцевий результат, задоволення від процесу вишивання буде в рази краще, - радить усім Олена Олександрівна.
Ми ж вітаємо її та усіх майстринь з Днем вишивальниць та бажаємо натхнення, запалу та щоб «ниточка легко клалась».
Шепетівське районне управління поліції
