Щоб вважатися цивілізованою людиною, потрібно володіти не однією мовою. Краще – англійською, німецькою та французькою. Але саме по собі знання іноземної мови, відірване від потреб практичної діяльності людини, мало чого варте.
Давно відомо, що в часи соціальних катаклізмів, мову ставили як діагноз хворобливого стану суспільства, тому що вона є природною і основною формою вираження народної свідомості. Безладне запозичення іншомовної лексики, недоречне вживання просторіччя і жаргонів, все це результат нездорового суспільства.
В столиці високооплачувані іміджмейкери працюють так « ефективно», що урядовці та депутати Верховної ради публічно, без вибачення, використовують лексику з ужитку шпани. Зневага до мови найбільше проявляється тоді, коли професійним полем діяльності є ти сам. І це відбувається тоді, коли відсутній дієвий і системний контроль над професійно необхідним рівнем культури мовлення.
Щоб керувати автомобілем, потрібно довести своє вміння водити його.
Мова – це те ж кермо в управлінні великими або малими колективами будь – якого профілю, але чи всі керівники вміють таким кермом правильно керуватися? І який «масовий сертифікат» це визначає? Ні шкільний атестат зрілості, ні диплом про вищу освіту такими не є, там рівень володіння мовою – рядова оцінка, а тому – займай будь – яку посаду! Водій же транспортного засобу з сідла мотоцикла в кабіну автопоїзда не перестрибне, потрібно буде отримати права іншої категорії.
У своїй переважній більшості,ми завжди слідкуємо за чистотою свого тіла, одягу, взуття, бо це, ніби, створює нам імідж. А наша мова. Хіба не варта чистоти?
Наростанням забрудненості навколишнього середовища стурбоване сьогодні все цивілізоване людство. Проблема екології стає нагальною. Але ж забруднення мови є не що інше, як отруєння соціального середовища, і пора всерйоз задуматися про екологію мови. Якщо очі людини – дзеркало його душі, то мова – дзеркало думки, продовження якої – справи. І не може бути якісної думки і найкращим чином виконаних справ при низькому рівні розвитку мовлення.
Екологія мови – це і нагальна економічна проблема, а не тільки заклик до морального самовдосконалення. Адже використання правильних і зрозумілих термінів і слів в роботі любого трудового колективу – запорука його високопродуктивної праці.
