Розділ Бізнес

Цілюща мінеральна вода з Шепетівки лікувала цілу низку хвороб

Ілюстрація Наполеона Орди, ХІХ ст. Шепетівський оздоровчий заклад мінеральних вод. Вид на двоповерхові та одноповерхові будівлі та фрагмент церкви з дороги Ілюстрація Наполеона Орди, ХІХ ст. Шепетівський оздоровчий заклад мінеральних вод. Вид на двоповерхові та одноповерхові будівлі та фрагмент церкви з дороги Музей пропаганди

Протягом ХІХ ст. в Шепетівці був досить потужний оздоровчий заклад мінеральних вод, який відвідували хворі ледь не з усієї колишньої Російської імперії.

На ті часи нараховувалося понад 300 мінеральних джерел. Більшість з них знаходилися на Кавказі та у Забайкальській області. Втім, значна частина мінеральних джерел не мала зручностей для правильного використання і була відома лише серед місцевого населення. До найбільш відомих джерел мінеральних вод в Російській імперії відносились шепетівські води.

Час виявлення шепетівських джерел мінеральних вод відноситься на кінець ХVIII ст. Так, згідно місцевих переказів, які були записані польськими дослідниками, в 1790-х роках їх виявив російський генерал Закревський Дмитро Андрійович, який перебував в наших краях орієнтовно у 1792 році після Жилинецької битви. Рік початку використання шепетівських мінеральних джерел також знаходимо в російському виданні «Журнал Министерства Внутренних Дел» за 1836 рік. Зокрема в ньому повідомляється, що про джерела було відомо близько сорока років тому, тобто десь в 90-х роках ХVIII ст. Саме тоді, один з місцевих жителів, який страждав на протязі десяти років на злоякісні виразки на нижніх кінцівках, вилікувався цією водою. Для цього йому вистачило лише одного промивання ран, після чого вони очистились і затягнулись.

Виникнення шепетівських мінеральних джерел легко пояснюється фізичними властивостями ґрунту, який включав в себе шар чорнозему, який лежав на піщаному і глинистому матеріалі. Цей матеріал ряснів залізною вохрою і частинками вапняку.

Джерело знаходилося в північно-західній частині Шепетівки, на схилі пагорбу (район теперішніх дев’ятиповерхових будинків та управдому). До 20-х років ХІХ ст. витік мінеральної води був завалений. Згодом, за розпорядженням Євстафія Сангушко, джерело було очищено та обкладено диким каменем. Через деякий час було побудовано будівлю зі зручними купальнями і кімнатами для відпочинку пацієнтів.

Про час будівництва будівлі оздоровчого закладу достеменно невідомо. Згідно даних «Энциклопедического словаря Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона» її побудували у 1821 році. А ось за даними «Иллюстрированного путеводителя по Юго-Западным Казенным железным дорогам» заснували заклад у проміжку між 1821 по 1836 рр. Отже, можна припустити, що лікувальний заклад було засновано у 20-30-х роках ХІХ ст.

За інформацією, яку подав у «Журнале Министерства Внутренних Дел» Старо-Костянтинівський Штаб-лікар Казанський, ми дізнаємося, що лікувальна сила шепетівської води була відома за межами Волинської губернії і кількість відвідувачів з кожним роком збільшувалася. За доглядом лікувального закладу було призначено людину, яка мала великий досвід побачених за кордоном подібних закладів. Для приїжджих, по помірних цінах, він забезпечував необхідними засобами для існування.

Мінеральна вода виходила на поверхню в двох місцях. Відстань між ними була 50 кроків. Глибина великої криниці, біля якої побудовані купальні 1 ¼ аршина (1 аршин – бл. 71 см), периметр кожної сторони даної криниці 1 ½ аршина. Вода з цього джерела переважно використовувалася для купалень і мала запах сіркового газу. Джерело, яке було північніше великої криниці мало болотистий запах. В обох джерелах вода була світла, а на смак терпка.

За хімічним дослідженням, який провів провізор Дзічковський у 1836 році, ми дізнаємося, що джерело належало до залізистих мінеральних вод. В 50 унціях (1 унція - 28 грам) цієї води міститься – 6 кубічних дюймів (2,5 кубічних сантиметрів) атмосферного повітря, яке з’єднувалося з вуглекислим газом, 5 гран (1 гран – 62 мг) вуглекислого заліза, 4,166 гран вуглекислого вапняку, 0,166 гран вуглекислої магнезії, 3,833 гран кремнієвої землі.

Температура води в джерелі була +8 Реомюр (+10 за Цельсієм). Вода в скляному посуді швидко ставала мутною, залишаючи на стінках жовтуватий осад, а на поверхні утворювалася ніжна, ніби жирна (залізиста) плівка. Жовтуватий осад скрізь вкривав поверхню землі, де мінеральна вода з джерела текла по схилу пагорбу. Через нагрівання цієї води в мідному великому котлі на дні і на його стінках утворювався доволі твердий, товстий осад, який навіть різав скло. Цей осад під час поливання селітровою кислотою шипів.

До 1836 року відвідувачі, загалом це були заможні люди, відчули цілющість шепетівської води. Серед відвідувачів були й лікарі з різних регіонів Російської імперії. Інколи після декількох ванн у хворих проявлялися на поверхні тіла просовидні висипання та свербіж, які згодом зникали. Кількість відвідувачів у 1835 році, порівняно з попередніми роками, було мало і складало 39 чоловік. Причиною цього була велика пожежа у містечку весною 1835 року, яка знищила половину поселення. Також позначилися на відвідуванні лікувального закладу постійні дощі.

Мінеральні джерела були корисними в лікуванні таких хвороб як:

1) Слабкості:

  • від виснаження сил;
  • після перенесених хвороб;
  • від розумових навантажень;
  • від втрати крові;
  • від розладу шлунку і виникаючих від цього багатьох хворобливих припадків.

2) Жіночі хвороби.
3) Істерія.
4) Психічний розлад.
5) Параліч.
6) Застарілі злоякісні виразки.

Воду цю можна було вживати внутрішньо на протязі однієї години до трьох фунтів (400 грам). Джерело при купальному будинку ніколи не пересихало. Від джерела вода бігла під закритим каналом в особливий водоприймач, звідки через насос піднімалася в котел. Після нагрівання, вода через трубу попадала в купальні кімнати. В 11 купальних кімнатах знаходилися дерев’яні, а в 3-х мідні ванни. В кожній ванні кімнаті було по два мідних крани, за допомогою яких можна було за бажанням пускати теплу і холодну воду. Купальні були влаштовані по обох боках коридору з окремим входом. Дерев’яна ванна у 1835 році коштувала 60 копійок асигнацій, а мідна 120.

Не далеко від купалень було побудовано будинок для приїжджих хворих, який мав 9 кімнат.

На підвищенні, навпроти купального будинку, знаходилася велика будівля зі всіма потрібними господарськими приміщеннями, в тому числі 4 кімнати, які здавалися в найм. В цій будівлі проживав доглядач купалень. Від нього, як ресторатора, при недорогій квартирі, можна було отримати по помірним цінам харчі і напої. На майбутнє планувалося покращення закладу та доступ до них місцевих та бідних.
У 1855 році, у книзі авторства Кондратія Грум-Гржимайло «Полное, систематическое, практическое описание минеральных вод, лечебных грязей и купаний в Российской империи» знаходимо ще одне повідомлення про шепетівські мінеральні джерела. Зокрема в ній підтверджується існування двох джерел в Шепетівці. Велике джерело використовувалося для внутрішнього, а мале для зовнішнього споживання.

Наприкінці ХІХ ст. шепетівський лікувальний заклад продовжує приймати відвідувачів з усієї Російської імперії. Лікувальний сезон відкривався 10 травня і тривав до 10 серпня. Продовжували існувати будинок з 12 номерами для хворих і будинок з ваннами з 15 номерами. Хворі проживали в будинку для відвідувачів або в приватних квартирах. За лікарську допомогу, ванни, прислугу, купальну білизну і продукти харчування пацієнти сплачували 60 рублів в місяць. Приватна двокімнатна квартира з кухнею коштувала 12 рублів в місяць. Вартість кімнати в пансіоні – 10-12 рублів в місяць. На протязі лікувального сезону влаштовувалися танцювальні вечори, піші та кінним екіпажем прогулянки в ліс.

Вже на початку ХХ ст. на жаль він занепадає і остаточно закривається в період з 1917-1922 рр. Щодо шепетівських мінеральних джерел, то ними і надалі продовжують користуватися в 20-30-х роках ХХ ст. Спочатку відпочивальниками комсомольського санаторію, що знаходився в келіях Городищенського монастиря, згодом для виготовлення напоїв.

Науковий співробітник Музею пропаганди Олександр Лукашук

Останнє редагування 24 лютого 2021

Коментарі (1)

This comment was minimized by the moderator on the site

Дуже цікава стаття. І хоча я народився в Шепетівці, вперше лиш тепер довідався про цілющі джерела на території міста. Якщо знайдуться люди, які зможуть відродити функції цих джерел, із задоволенням приїхав би... Я так розумію, що джерела мали...

Дуже цікава стаття. І хоча я народився в Шепетівці, вперше лиш тепер довідався про цілющі джерела на території міста. Якщо знайдуться люди, які зможуть відродити функції цих джерел, із задоволенням приїхав би... Я так розумію, що джерела мали лікувальні властивості широкого застосування.
Загалом, дякую людям, що приймають участь у вивченні історії рідного краю.
А в цей час, коли ковіт "косить" мов косою життя багатьох українців, можливо такі джерела могли б зарадити сучасній епідемії.

Детальніше
Олег
Коментарі відсутні

Залиште ваш коментар

  1. Можете коментувати як гість, але ліпше Зареєструйтесь або авторизуйтесь
Вложения (0 / 6)
Поделиться вашим местоположением