До суду звернувся житель м. Славути й розповів, що у 2016 році рішенням суду за ним визнано право власності на земельну часту (пай) в колективному сільськогосподарському товаристві «Мир» площею 4,47 умовних кадастрових гектарів. Щодо виділення паю він звернувся до Ленковецької сільської ради. Але там йому відмовили, пояснивши, що усі землі, які були в цьому агропідприємстві, розпайовані й наразі вільного резервного земельного фонду для виділення паю немає. Проте позивач стверджує, що згідно з Публічною кадастровою картою України на території Ленковецької сільської ради є землі запасу.
Представник відповідача – сільський голова у відзиві на позов пояснив, що створені сільською радою землі запасу передані у довгострокове платне користування для ведення фермерського господарства. А можливість виділити позивачеві земельну частку буде після 1 січня 2025 року.
Суд зауважує, що відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільгосппідприємств, кооперативів, акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, громадяни та юридичні особи, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Документами, що посвідчують право на пай, також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
«…суд дійшов висновку, що позивач, за яким визнано право власності на земельну частку (пай), має гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості), подавши до сільської ради відповідну заяву», – ідеться у рішенні суду.
При цьому законодавство передбачає, що у разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності, земельна частка (пай) може бути виділена в натурі за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади.
«Отже, укладення Ленковецькою сільською радою договорів оренди землі не є перешкодою для виділення позивачу земельної частки (паю) в натурі», – констатує суд.
Рішення ще не набрало законної сили та може бути оскаржене до апеляційного суду.
За повідомленням пресслужби суду
