Обставини справи: подвійне обмеження майнових прав
У травні 2026 року Шепетівський відділ ДВС відкрив виконавчі провадження щодо мобілізованого військовослужбовця за давніми постановами Державної фіскальної служби 2018 року — на загальну суму заборгованості понад 700 тисяч гривень. У липні 2026 року державний виконавець наклав арешт на банківські рахунки чоловіка.
Водночас 22 липня 2026 року виконавець виніс окрему постанову, якою звернув стягнення на щомісячний дохід воїна — утримуючи 20% грошового забезпечення у військовій частині після сплати податків та зборів.
Попри встановлений механізм офіційних відрахувань із зарплати, банківський рахунок залишався повністю заблокованим. 3 серпня 2026 року представниця військового подала заяву про розблокування картки, додавши довідку про проходження служби та банківську виписку. Проте 18 серпня виконавча служба відмовила у знятті арешту, мотивуючи це відсутністю офіційного повідомлення безпосередньо від банку.
Чому відмова виконавчої служби визнана незаконною
Розглянувши справу № 560/17459/26, Хмельницький окружний адміністративний суд дійшов висновку, що державний виконавець вчинив протиправно, відмовивши у знятті арешту лише через відсутність банківського повідомлення.
Спираючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду (справа № 756/8815/20), суд зазначив:
- Обов'язок оцінки доказів: виконавець зобов'язаний оцінювати не лише інформацію від банківських установ, а й усі документи, подані сам боржником (виписки, довідки з військової частини тощо);
- Захист залишку доходу: арешт коштів заробітної плати чи грошового забезпечення поза межами допустимих законом відрахувань (після утримання 20%) підлягає обов'язковому зняттю, аби не залишати людину без засобів до існування;
- Форма відмови: надання відмови у формі звичайного «інформаційного листа» замість офіційної постанови не позбавляє боржника права оскаржити таке рішення в суді.
Чому суд не розблокував рахунок повністю
Попри визнання дій ДВС протиправними, суд відмовив у вимозі безумовно зняти арешт з усіх коштів на рахунку. Це пояснюється двома юридичними нюансами:
- Універсальний статус рахунку: картка була визначена банком як універсальна. На неї, окрім грошового забезпечення від військової частини (17 433 грн), надходили й інші перекази (зокрема приватний переказ MoneySend на 1 000 грн), які не мають спеціального захищеного статусу;
- Відсутність актуальної виписки: у матеріалах справи не було надано виписки про точний залишок коштів станом на 18 серпня 2026 року, що унеможливило визначення чіткої суми, яка підлягала розблокуванню.
Рішення суду та обов'язки ДВС
За результатами розгляду суд ухвалив:
- Визнати протиправною відмову Шепетівського відділу ДВС у знятті арешту від 18 серпня 2026 року;
- Зобов'язати Шепетівський відділ ДВС повторно розглянути заяву представниці військовослужбовця з урахуванням наданої правової оцінки;
- Стягнути на користь позивача 1 064,96 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ДВС.
Під час повторного розгляду виконавча служба повинна відокремити грошове забезпечення військового від інших надходжень та зняти арешт із коштів, які залишаються після здійснення законних 20-відсоткових відрахувань.
