Причиною розмови на підвищених тонах стали автомобілі швидкої допомоги, які губернатор області передав сьомій автомобільній санітарній роті, яку формували на базі обласного шпиталю.
Через тиждень після прийому “дарунки” губернатора повезли на СТО. Як з’ясувалося, поняття “нормальний стан”, який мав на увазі губернатор, зовсім не стосувався швидких допомог для санроти. Хоч і дарованому коневі у зуби не заглядають, але були окремі “раритети”, у яких був гнилий корпус, розшатані колеса, а водійське крісло посаджене на дерев’яні патики. За таких умов тільки диво або якась магічна дія змогли зробити невловимими ці “швидкі” від обстрілів ворога.
За допомогою благодійників та волонтерів частину автомобілів таки вдалось привести до тями, але очевидно, такий удар по своїй репутації, голова Хмельницької ОДА Леонід Прус не хотів терпіти. За допомогою підконтрольної газети він спробував перевести стрілки на голову шепетівської райдержадміністрації.
В області вже кілька місяців кипить конфлікт між призначеним згори губернатором від партії Удар та свободівцями, тому свободівський районний голова виявився найзручнішим об'єктом для атаки.
Як саме проходило інтерв'ю нам невідомо, але судячи з тексту, журналіст всіляко провокував і намагався виставити Миколу Дорощука причетним до ганьби хмельницького губернатора. Тому не дивно, що відомий за гарячим характером свободівець не витримав, та нагримав на Петра Вороб’я, да так що той через газету відразу звернувся до міліції та прокуратури, щоб вони захистили його честь та гідність. Де була його самоповага, коли він писав хвалебні оди Ядусі ми вже мабуть не дізнаємось, але приємно, що революція гідності особисто для Петра не пройшла дарма.
Цей номер явно увійде в історію, як елемент безславного кінця, колись великої та потужної газети. Щоб не відбувалось у владному кабінеті в той день, та такі відверті маніпуляції в матеріалі, свідчать про високу вірогідність замовного характеру матеріалу.
Розділ
Суспільство
