Прозорими у 2023 році стали 5 міст – Дніпро, Дрогобич, Львів, Мукачево і Тернопіль. Статус «частково прозорих» отримали 23 міста, решта 52 — «непрозорі». Серед непрозорих: Нетішин, Славута та Шепетівка.
Нагадаємо що до повномасштабного вторгнення, Шепетівка завершила 2018 рік у рейтингу прозорості на 50-му місці, а потім планомірно втрачала позиції. У 2021 році Шепетівка вже "пасла задніх" на 96 місці. У 2023 році роботу Шепетівської міської ради Transparency International Ukraine визнали як "непрозору".
Загалом по Хмельниччині лише міська рада обласного центру має позитивну динаміку, із минулорічного статусу "непрозорого", цьогоріч місто визнане як "частково прозоре".
Що загалом по країні
Попри виклики війни, містам вдалося здійснити певний прогрес. Загальний рівень прозорості у 2023 році складає 42,3% (50 індикаторів для 80 ОМС). Це хоч і не набагато, але вище, ніж було у 2022 році. Тоді прозорість була на рівні 37,5% (40 індикаторів для 70 міст).
Навіть у найтяжчі для країни часи деякі міста показали гідний результат. Серед 70 міських рад, які брали участь у дослідженнях 2022 та 2023 років, 30 покращили свої рівні прозорості на 5% і більше. Дрогобич здійснив чималий стрибок, перемістившись з категорії «непрозорі» у «прозорі». Схожий результат показав і Івано-Франківськ, який покращив свої показники на 31,9%. Серед 10 нових у цьому дослідження прифронтових міст два отримали статус «частково прозорих», а середній рівень прозорості цих міст несуттєво відрізняється від загального рівня прозорості досліджуваних муніципалітетів (39,4% та 42,3%).
Такі результати підтверджують, що ефективно працювати можна навіть в умовах війни та під постійними обстрілами, а близькість до фронту не завжди стає перешкодою для прозорості.
В цілому у 2023 році міські ради доволі успішно реагували на виклики війни – вчасно публікували актуальні списки укриттів (61 місто з 80), поширювали інформацію про роботу бізнесу в умовах воєнного стану (58 міст) та розробляли програми економічного і соціального розвитку (52). Зросла кількість міст, які транслювали пленарні засідання міської ради, та зменшилась кількість внесених «з голосу питань», які не були попередньо анонсовані.
Найкраще виконувались індикатори, які поєднують у собі вимоги закону та найкращі практики управління. При цьому виконання індикаторів, що ґрунтуються на законодавчих вимогах, хоч і несуттєво зросло (44,0% у 2022 vs 45,6% у 2023), утім залишається недостатнім.
Водночас більшість міст — 65% — залишаються непрозорими. Вони обмежували мешканців у доступі до інформації про поточну діяльність ОМС та її рішення.
Найбільший регрес зафіксований в індикаторах, пов’язаних з поширенням переліку наборів відкритих даних (рівень виконання зменшився на 48,6%), з онлайн-реєстрацією в комунальні заклади освіти (знизився на 13,6%) та публікацією анонсів та протоколів засідань громадської комісії з житлових питань (зменшився на 11%). Також міста продовжили обмежувати доступ до відкритих даних, що суттєво впливає на ефективність муніципального управління.
Програма розробила рекомендації, які допоможуть містам підвищити їхню прозорість в умовах війни та сприятимуть успішній євроінтеграції України:
- транслювати або оприлюднювати протягом 24 годин записи засідань міської ради, виконавчого комітету та постійних комісій;
- включати містян до складу консультативно-дорадчих органів (Ради з питань ВПО, комісій щодо розгляду заяв про надання компенсації за знищене майно та громадських комісій щодо житлових питань);
- оприлюднювати переліки осіб, яких призначили на посади поза конкурсом;
- актуалізувати переліки споруд, призначених для укриття населення;
- забезпечувати прозорий облік та управління комунальним майном і землею, а також отриманою гуманітарною допомогою;
- уникати обмеження доступу до наборів даних (якщо інакше не вимагається чинними нормативно-правовими актами), забезпечувати їх машиночитність.
Під час війни прозорість та відкритість муніципалітетів надважлива, адже позитивно впливає на ефективність громад, допомагає містам долати виклики, спричинені вторгненням, та сприяє підвищенню безпеки для містян. Водночас прозорість потрібна і для успішного післявоєнного відновлення України та майбутньої євроінтеграції.
Проєкт реалізовано за підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу (EUACI) — провідної антикорупційної програми в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується та впроваджується Міністерством закордонних справ Данії. Думки та погляди, висловлені експертами або організаціями в цьому дослідженні, не обов'язково відображають позицію EUACI, Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Данії.
