"Я не пишаюся цим своїм вчинком. Мене просто понесло"
Жінка, що на відео, яке облетіло тиждень тому соцмережі, палицею б’є автомобіль військових Шепетівського ТЦК — жителька села Кунів Плужненської громади Лілія Христунова. Хто знімав та опублікував відео, каже, не знає.
"Цей Інтернет — хай би він пропав пропадом. Ще не встигли плюнути — вже всі знають".
Хмельницький обласний ТЦК у день інциденту опублікував повідомлення у Facebook про напад групи агресивних місцевих мешканок на військовослужбовців Шепетівського районного ТЦК під час проведення заходів оповіщення з нагадуванням про кримінальну відповідальність за перешкоджання проведенню заходів з мобілізації. Неправомірність своїх дій, каже Лілія, визнає.
"Я не відмовляюсь від того, що неправильно зробила. Але я не пам’ятаю, як я це зробила. Я собою не пишаюсь, не пишаюся цим вчинком. Мені всі телефонують, кажуть, яка я молодець, а мені так кепсько на душі", — каже жінка.
Зі слів Лілії Христунової, її молодший син зараз на фронті. Захищати країну приїхав з-за кордону в перші дні повномасштабного вторгнення. А два тижні тому її старшого сина працівники Шепетівського територіального центру комплектування без документів силою вивезли з лісу, де той перебував на підробітках. Жінка каже, він має право на відстрочку.
"Це не я придумала закон. Це закон є для всіх: в кого троє дітей і більше — до війська не беремо. Ми зібрали всі документи, довідку про склад сім’ї, а його не відпускають. Тільки через дві доби з Шепетівського ТЦК його привезли до Ізяславського. Забрати додому нам його вдалося лише завдяки зверненню на гарячу лінію Уповноваженого з прав людини. В Офісі Омбудсмана нам сказали, що потрібно зробити. Ми написали ту заяву, а вони не хотіли її приймати. Але прийшов комісар, подивився на всі документи, які ми принесли, і сина відпустили", — розповідає Лілія Христунова.
Жінка каже, емоційно відреагувала, бо в автомобілі ТЦК побачила того, хто не хотів приймати у неї документи на відстрочку від служби сина.
"Ми того дня просто йшли прибирати парк у нас в селі. Бачимо, машина військова стоїть. Жінки попросили, щоб вони вийшли, розумієте, ми хотіли знати, чого вони сюди приїхали. А тоді я відкрила двері й побачила в машині того Олега, що не хотів в нас заяву приймати.І тут мене понесло", — говорить жінка.
Утім, як вдарила двері держаком від граблів, Лілія каже, не пам’ятає.
"Я чесно, клянусь, перекручують те все. Що там було – я взагалі не пам’ятаю".
"Працівники ТЦК не мають права затримувати людей"
Коментар Шепетівського ТЦК щодо ситуації зі старшим сином, про яку розповіла нам Лілія Христунова, сподіваємось отримати згодом — відповідний запит Суспільне надіслали.
Адвокат В’ячеслав Тарадуда говорить: працівники ТЦК не мають законних повноважень затримувати та утримувати військовозобов’язаних.
"Є коло визначених законом осіб, які мають право на затримання. Визначається порядок і механізм затримання виключно Кримінально-процесуальним кодексом України і Кодексом України про адміністративні правопорушення. Тобто, до цих посадових осіб входять органи Національної поліції, Державне бюро розслідувань, Служба безпеки України, військова служба правопорядку. Тобто, органи, що вповноважені на здійснення досудового розслідування і дізнання. Працівники ТЦК до цього переліку не входять, тобто законом не уповноважені на затримання людей. Також я прошу звернути увагу, що кримінально-процесуальним кодексом України встановлено, що момент затримання — це навіть тоді, коли службова особа підійшла і наказала, примусила залишатися поряд", — пояснює адвокат.
"Ми сьогодні не маємо ні тракториста, ні комбайнера"
Плужненська громада, до якої входить Кунів, відчуває кадровий голод через нестачу чоловіків, каже заступниця сільського голови Людмила Лужецька.
"Ми сьогодні не маємо ні трактористів, ні комбайнерів, ми не маємо працівників комунального господарства. Щодо інциденту, то дуже прикро, що він взагалі стався. Прикро як для людей, для громади. Наші люди не є ухилянтами, не є утікачами. Вони хочуть захищати свою державу. І багато з них захищають", — каже посадовиця.
За її словами, нині понад 300 чоловіків з їхньої Плужненської громади служать у Збройних Силах. 22 захисника загинули на фронті, ще п’ятеро — зникли безвісти.
