Водні ресурси півночі Хмельниччини взимку користуються серед лебедів-шипунів особливою популярністю. Ставок-охолоджувач Хмельницької АЕС, який майже не замерзає, посідає серед них, напевне, чільне місце. Впродовж тривалого часу тут здійснювалися систематичні обліки пернатих, серед яких були й лебеді-шипуни. Так, у період 2007-2010 рр. кількість останніх на водоймі в різний час була різною. В цілому ж за три зимові періоди найбільше їх зафіксовано 18 січня 2010 р. — 174 птахи [1].
Згідно зі спостереженнями впродовж наступного десятиліття, лебедя-шипуна охарактеризовано тут як звичний зимуючий вид, хоча траплялися птахи, які літували, а також окремі пари, що гніздилися. Кількість шипуна на основному маршруті спостереження не перевищувала 200 особин. Серед них траплялися пернаті, закільцьовані в Польщі, Угорщині та Латвії. Зазначається і про те, що в шестикілометровій зоні західної частини водойми кожного року зимує до 300 особин лебедів-шипунів [2].
Мешканці Нетішинської громади неодноразово переконувалися, що й міські водойми, як от: обвідний канал, озеро, акваторія річки Горині теж час від часу стають пернатим гостям прихистком упродовж холодної частини року. Традиційно, лебеді-шипуни не перебувають на якомусь визначеному місці постійно і сталим числом. Їх локація та кількість змінюються чи залежно від погодніх умов, чи, можливо, через власні вподобання пернатих… Найбільше птахів мені поталанило спостерігати поблизу старого млина на межі 2021-2022 та 2022-2023 рр. — близько 50-60 особин. Серед них були й пернаті з кільцями.
Цього року з мічених лебедів-шипунів у Нетішині поки що вдалося зафіксувати лише лебідку UT05. Її закільцювали в січні 2022 року на ставку-охолоджувачі Хмельницької АЕС з боку м. Острога Рівненської області. Після того вона зимувала в місті на Горині з кінця осені 2022 року майже до кінця січня 2023 року. І ось уже цього сезону я вперше побачив її 14 грудня. Спочатку вона трималася поблизу старого млина, а згодом траплялася на різних локаціях уздовж річки. До речі, інших лебедів, закільцьованих у січні 2022 року, за повідомленням В. Ільчука, фіксували навіть за межами України — в Литві, Румунії, Словаччині та Швеції.
Мічення птахів з науковою метою розпочалося ще наприкінці ХІХ століття. З його допомогою орнітологи довідуються про переміщення пернатих, які нерідко бувають далекими та неймовірними! [3] Тож, якщо Ви раптом зустрінете птаха з кільцем, постарайтеся сфотографувати його так, щоб кільце і напис було добре видно, та повідомте про знахідку в Український центр кільцювання птахів Національної академії наук України. Нехай щастить!
PS. Про мічення лебедів-шипунів із науковою метою знає чимало людей, а ось про те, що в Європі, зокрема у Великобританії, протягом століть цих птахів вирізняли особливими власницькими позначками, відомо небагатьом. За окреслених умов особа чи інституція отримувала від монаршої адміністрації відповідний знак, який, здебільшого, наносили птахові на дзьоб. Ці зображення вміщували у відповідні каталоги, чимало яких дійшли до нашого часу. У них поряд із міткою-композицією значиться ім’я господаря того чи іншого лебедя. Ґрунтовно про це йдеться, зокрема, у статті Артура МакҐреґора (див.: MacGregor A. Swan rolls and beak markings. Husbandry, exploitation and regulation of Cygnus olor in England, c. 1100-1900 // Anthropozoologica. — 1996. — N 22. — P. 39-68).
Власницькі мітки лебедів можна побачити тут:
- Register of swan marks for the river Thames with names of owners. Late 16th century https://library.chethams.com/collections/101-treasures-of-chethams/register-of-swan-marks/
- Swan marks https://walpole.library.yale.edu/news/swan-marks
- Walker S. 14. Two books of swan-marks, on vellum https://campuspress.yale.edu/walpole300/14-swan-marks/
Примітки:
1. Ільчук В.Зимова орнітофауна водосховища Хмельницької АЕС у 2007 – 2010 рр. // Авіфауна України. — 2014. — Вип. 5. — С. 28.
2. Ільчук В., Жерліцина Т., Гедзюк В., Гринюк П., Бондарець В. Зимуючі та пролітні водно-болотяні птахи Нетішинського водосховища // Беркут. – 2021. – Т. 30. – Вип. 1. – С. 9; Ільчук В., Бондарець В., Гедзюк В. Щодо зимівлі лебедя-шипуна (Cygnus olor) на деяких водоймах Рівненської та Хмельницької областей // Вісник Нетішинського краєзнавчого музею. — 2021. — Вип. 7. — С. 152-154; Ільчук В., Гедзюк В. Орнітофауна водосховища Хмельницької АЕС та суміжних біотопів: статуси перебування видів // Беркут. — 2022. — Т. 31. — Вип. 1-2. — С. 36.
3. Див.: Енциклопедія мігруючих видів диких тварин України / Під заг. редакцією А. Полуди.— Київ, 2018.
