Держбюджет України на 2023 рік передбачає близько половини видатків на оборону – ця сума становить понад трильйон гривень (більше 18% ВВП) у затвердженому бюджеті. Як зазначають в Уряді, фінансування української армії відбуватиметься за рахунок внутрішніх ресурсів держави. Зрозуміло, що такі витрати на оборону вимагають скорочення інших видатків та підвищення відповідальності кожного платника податку.
«Саме наступний рік стане періодом переорієнтації окремих уже усталених норм. Мова йде про зміцнення та відновлення тих чотирьох типів територій держави, які сформувалися під час воєнних дій. А саме – громади, на території яких ведуться бойові дії, прифронтові зони, регіони відновлення та тилові громади», - поясник експерт РВ АМУ.
Отже, що змінилося у фінальній редакції держбюджету в порівнянні з документом, що пройшов перше читання у вересні? Роз’яснює консультант.
Інфляція та курс стали кращими, зростання ВВП буде слабшим
Очікування щодо економіки, від яких залежить дохідна частина бюджету, змістилися в бік консервативного сценарію. Згідно проєкту, ВВП зросте на 3,2% (замість 4,6%), до 6 279 млрд грн, або на 120 млрд грн менше, ніж планували спочатку.
Водночас Уряд прогнозує меншу інфляцію – 28%, а не 30,6% на кінець року. Цей показник переглянули, оскільки українська економіка виявилася більш стійкою, ніж того очікували на початку бюджетного циклу.
Більш оптимістично урядовці дивляться й на валютний курс. За новим прогнозом, на кінець 2023-го вартість долару зросте до 45,8 грн/$ (у першому варіанті закладали 50 грн/$).
«Цьогоріч у бюджеті без коригування залишилися соціальні видатки та показники мінімальної зарплати й прожиткового мінімуму. Вони залишаються на рівні грудня поточного року. З 1 жовтня мінімальну зарплату підвищили до 6 700 грн (+200 грн), прожитковий мінімум на одну особу на місяць становить 2 589 гривень», - нагадує Юрій Гриневич
Звідки брати гроші для держбюджету–2023
Доходи держбюджету теж переглянули: вони становитимуть 1,3 трлн грн, або +50 млрд грн. Звідки зростання, якщо темпи економічного зростання, інфляція та курс були переглянуті?
«По-перше, зріс очікуваний обсяг прибутку НБУ, який він щороку перераховує до держбюджету. По-друге, Уряд заклав збільшення доходів від податків, якого не було у проєкті до першого читання: імпортний ПДВ +27,1 млрд грн, ПДФО +14,8 млрд грн, акциз із пального +7 млрд грн (за рахунок збільшення акцизного податку із 7% до 20%), ґранти +0,4 млрд грн», - пояснив фінансовий консультант.
Додає, що видаткова частина держбюджету теж зросла – на 66,8 млрд грн. Загальні витрати становитимуть 2,6 трлн грн. При цьому запланований обсяг коштів на національну безпеку і оборону не змінився і становить 1,14 трлн грн. Це в чотири рази більше, ніж було закладено в держбюджет-2022.
Зростання видатків відбулося за рахунок збільшення фінансування пенсій (+38,9 млрд грн), ліквідації наслідків збройної агресії (будівництво, ремонти, купівля людям житла), пільгових іпотечних кредитів ВПО тощо. Відтак на пенсії та соціальні виплати уряд заклав майже 874 млрд грн.
У порівнянні із першим читанням у держбюджеті збільшили:
- обсяг субвенції на будівництво та ремонт місцевих і комунальних доріг із 13,5 до 16 млрд гривень, тобто на 2,5 млрд гривень;
- обсяг Державного фонду регіонального розвитку із 0 до 2 млрд гривень.
«Перебуваючи у постійній комунікації із громадами Асоціація міст України напрацювала пропозиції до бюджетних законопроєктів на 2023 рік в частині місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин. Починаючи із проведення бюджетних консультацій в Міністерстві фінансів ще до прийняття держбюджету-2023, АМУ стала активним учасником бюджетного процесу», - повідомив бюджетний консультант у Хмельницькій області.
Отож, головний фінансовий документ на наступний рік передбачає зарахування до місцевих бюджетів частки ПДФО в розмірі 64% (були наміри її зменшити). Також не допущено зменшення доходів ПДФО до місцевих бюджетів з грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям. Для громад Хмельниччини такі надходження становлять понад 2 400 000 000 гривень. Відновлено надходження акцизу на пальне – близько 105 000 000 отримають громади Хмельницької області.
«Варто звернути увагу, що ініціативу Асоціації міст України, щодо перерахунку базової та реверсної дотації для громад, з огляду на кількість внутрішньо переміщених осіб, що важливо для громад Хмельниччини та надходження податку на доходи фізичних осіб разового характеру, не було враховано в Держбюджеті-2023», - додав Юрій Гриневич.
Для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій для бюджетів місцевого самоврядування передбачено 28,9 млрд грн базової дотації та 19,1 млрд грн реверсної дотації. По Хмельницькій області цифри відповідно становлять:
базова дотація – обласному бюджету 61 400 000 гривень, що на майже 12 000 000 гривень більше ніж у 2022 році (становила 49 500 000 гривень).,
базова дотація – громадам області 820 700 000 гривень, що на 386 000 000 більше у порівнянні із 2022 роком (була 434 700 000 гривень).
Найбільше базової дотації отримають бюджети:
- Полонської міської територіальної громади – майже 50 000 000 гривень;
- Дунаєвецької міської територіальної громади – понад 46 000 000 гривень;
- Новоушицької селищної територіальної громади – 44 200 000 гривень;
- Городоцької міської територіальної громади – 42 700 000 гривень;
- Ізяславської міської територіальної громади – більше 31 000 000 гривень;
- Судилківської сільської територіальної громади – 27 400 000 гривень.
Разом із цим у восьми територіальних громадах Хмельниччини запланована реверсна дотація (кошти, які повертаються в державний бюджет) на загальну суму 634 500 000 гривень, що на понад 455 мільйонів гривень більше у порівнянні із 2022 роком (минулоріч вилучали 178 700 000 гривень).
Із них більше половини вилучать в Хмельницькій міській територіальні громаді – понад 328 000 000 гривень. «Донорами» державного бюджету, крім Хмельницької міської територіальної громади, будуть ще бюджети:
- Ярмолинецької селищної територіальної громади - 111 000 000 гривень,
- Нетішинської міської територіальної громади - трохи більше 102 000 000 гривень,
- Шепетівської міської територіальної громади понад 51 000 000 гривень,
- Старокостянтинівської міської територіальної громади – 37 800 000 гривень,
- Розсошанської сільської територіальної громади – 3 400 000 гривень,
- Крупецької сільської територіальної громади – 1 000 000 гривень,
- Улашанівської сільської територіальної громади – 100 000 гривень.
«У держбюджеті 2023 року не здійснено уточнення показників базової та реверсної дотацій у розрізі бюджетів територіальних громад, не враховано кількість внутрішньо переміщених осіб, як це було передбачено Протоколом бюджетних консультацій між АМУ та Міністерством фінансів України, тож Асоціація міст України зверталась до Міністерства фінансів України та Комітету ВРУ з питань бюджету», - пояснив консультант регіонального відділення АМУ.
Додав, що цього року було призупинено вилучення реверсної дотації на період воєнного стану з огляду на суттєве зменшення доходів місцевих бюджетів в умовах війни, і це дозволило громадам на належному рівні виконувати свої повноваження. Таку ініціативу АМУ пропонуватиме і 2023-го.
На жаль, всупереч позиції Асоціації міст України, на користь держбюджету вилучили з місцевих бюджетів залишки освітньої субвенції, як виняток на 2023 рік. «Причиною стало те, що станом на 1 вересня 2022 року на рахунках місцевих бюджетів було акумульовано 9,2 млрд грн невикористаних залишків коштів освітньої субвенції (додалось 3,6 млрд грн до показників на 1 січня 2022 року). Про це свідчить інформація Державної казначейської служби України станом на 1 вересня 2022 року», - роз’яснив Юрій Гриневич.
По Хмельницькій області залишки освітньої субвенції на бюджетних рахунках станом на 1 вересня цього року становили 221 100 000 гривень. У тому числі в обласному бюджеті Хмельниччини невикористаними було 63 700 000 гривень, а у громадах Хмельниччини на рахунках залишалось понад 157 000 000 гривень.
Найбільші залишки станом на початок вересня цього року:
- Хмельницька міська ТГ – 15 200 000 гривень,
- Судилківська сільська ТГ – 11 600 000 гривень,
- Славутська міська ТГ – 10 200 000 гривень,
- Старокостянтинівська міська ТГ – 9 600 000 гривень,
- Сатанівська селищна ТГ – 7 300 000 гривень,
- Улашанівська сільська ТГ – 5 300 000 гривень.
«Але така процедура демотивує громади та зупиняє процес побудови ефективної мережі освітніх закладів. Крім цього, в держбюджеті не проведено розподіл освітньої субвенції між бюджетами територіальних громад в розмірі 87,5 млрд гривень, всупереч визначеним Протоколом бюджетних консультацій між АМУ та Мінфіном нормам», - додав фахівець із питань бюджету.
У Держбюджеті для громад заплановано також два мільярди гривень підтримки через Державний фонд регіонального розвитку, 304 000 000 гривень – як субвенцію на особливі освітні потреби, 1,5 млрд. – на створення безпечних умов у школах (укриття), мільярд гривень – на придбання шкільних автобусів, 463 000 000 гривень субвенції на медицину (за підтримки ЄБРР) та 16 млрд. – на місцеві дороги. Ці кошти буде розподілено впродовж 2023 року, на них претендуватимуть територіальні громади всієї України, в тому числі й Хмельниччини.
Обласний бюджет Хмельниччини також отримає в 2023 році з держбюджету субвенції на:
- здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я – 51 600 000 гривень;
- створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі – 3 600 000 гривень;
- фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 617 300 000 гривень (у першому читанні планували виділити 522 300 000 гривень, а у 2022 році на ці потреби спрямовувалось майже 890 мільйонів гривень).
«Усі розуміють, що держбюджет-2023 спрямований, передусім, на допомогу нашій армії, на здобуття перемоги над рашистами. Й тому громади сформували єдину, сильну систему місцевого самоврядування, яка підсилює один одного та робить усе можливе, щоб пріоритети кожної громади, які через зрозумілі причини постійно змінюються, були реалізовані в інтересах держави», - підсумував консультант із бюджетних питань Хмельницького регіонального відділення АМУ Юрій Гриневич.
