Розділ Події

Шепетівчани вшанували жертв політичних репресій

Автор 19 травня 2019, 15:30

19 травня у Шепетівці біля пам’ятних знаків жертвам політичних репресій по вул. Героїв Небесної Сотні, 22-а (колишнього приміщення окружного НКВС СРСР) та по вул. В. Котика, 172-а відбулись скорботні заходи.

Щороку у третю неділю травня Україна вшановує пам’ять мільйонів жертв політичних репресій. Це День пам’яті і скорботи за тими, хто загинув або постраждав в Україні в наслідок політичних репресій 1937-1938 р.р. Головними наслідками тих подій було фізичне винищення активної та інтелектуальної частини нації, моральне розтління тих, здійснював терор або жив в атмосфері залякування і страху.

Мітинги та покладання квітів відбулися за участі секретаря  міської ради Миколи Кикотя,  заступника міського голови Наталії Стасюк та керуючого справами міськвиконкому Василя Рачука. У заходах взяли участь депутати Шепетівської міської ради, працівники виконавчого комітету та виконавчих органів Шепетівської міської ради, представники громадських організацій  та шепетівчани.

Розпочалися заходи біля пам’ятного знаку на вулиці Героїв Небесної Сотні. Учасники мітингу-реквієм вшанували хвилиною мовчання усіх жертв масових репресій комуністичного тоталітарного режиму.  Після цього настоятель храму Миколая архієпископа Мирлікіївського Чудотворця Православної церкви України отець Василь Гетьман провів  панахиду за загиблими. Завершився захід покладанням квітів до пам’ятного каменю.

Жалобні заходи продовжилися по вулиці В. Котика. 172-а, де шепетівчани зібралися біля меморіального знаку, щоб також вшанувати  жертв політичних репресій. Завершився захід молитвою за жертвами Великого террору, панахидою, яку провів настоятель храму св. мучеників Бориса і Гліба Української греко-католицької церкви отець Василь Боднар та покладанням квітів.

Репресії завдали відчутного удару по всьому суспільству. Була понівечена доля мільйонів людей. В атмосфері страху, наклепів, насильства виховувались цілі покоління.


Реклама: Мовний центр TOWER пропонує свої програми навчання і підготовки до IELTS. Можлива групова (4-6 чоловік) і індивідуальна форма навчання (в офісі або по Skype). У центрі TOWER підготовку до іспитів проводять тільки кваліфіковані викладачі, які мають ряд міжнародних сертифікатів (IELTS, TOEFL, TKT, CELTA), а також проходять щорічні тренінги. Радимо подивитись деталі та скористатись нашими послугами.


Довідково: Першими жертвами репресій стали державні та інтелектуальні лідери українського народу, які були творцями і носіями ідей державності у 1917-1918 роках. Наступний удар було завдано по національній першооснові — українському селянству, яке споконвіку берегло генетичний фонд нації. Також було жорстоко знищено творчу еліту та духовенство.

На початку 30-х років упокорена репресіями та голодом Україна вже лежала під чоботом Сталіна. Однак її треба було позбавити й голови.

1 грудня 1934 р. ЦВК СРСР схвалив постанову «Про порядок ведення справ про підготовку або здійснення терористичних актів». Згідно з нею на все «слідство» відводилося 10 діб.

Участь захисника, прокурора та й самого звинуваченого, оскарження вироку та клопотання про помилування не передбачалися, а вирок виконувався негайно після його винесення. Уже 4 грудня газета «Правда» повідомила про викриття «терористів». Негайно розпочалися арешти інтелігенції, зокрема, української, яка, за висловом Сталіна, «не заслуговує на довіру».

В Україні вістря репресій було спрямоване також проти національної інтелігенції, у якій більшовики вбачали головного носія найнепростимішого гріха- буржуазного націоналізму. Але згодом під жорна репресій потрапили представники органів влади, внутрішніх справ, радянської інтелігенції, військовослужбовці, керівники підприємств, установ та організацій, селяни різних прошарків — всі, у кому сталінський режим вбачав загрозу своєму існуванню.

Перша хвиля масових репресій проти інтелігенції в Україні пройшла в 1929-1930 рр. одночасно з початком примусової колективізації та розкуркулення. Перші смертні вироки були винесені і виконані вже у грудні, зокрема, у будинку НКВС УРСР, де 13-15 грудня 1934 р. були розстріляні письменники Григорій Косинка, Дмитро Фальківський, Іван Крушельницький, Олекса Близько, Кость Буревій та інші.»Українізація» захлинулася в крові. Наївні її провідники, що насмілилися уявити собі український варіант комунізму, пішли «українізувати» Сибір і Соловки.

Пік політичних репресій — так званий «великий терор» -припав на кінець 1930-х рр. Його відправною точкою став лютнево-березневий (1937 р.) пленум ЦК ВКП (б) та виступ на ньому И.Сталіна. 2 липня 1937 р. розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «єжовська чистка» суспільства. Цього дня була схвалена постанова Політбюро ЦК ВКП(б) П 51/94 «Про антирадянські елементи». На її виконання 5 серпня 1937 р. був виданий наказ НКВС СРСР №0044, який започаткував операцію масових чисток.

У Шепетівці відомим місцем захоронення убитих є територія за тепе­рішнім Шепетівським міжшкільним навчально-виробничим комбі­натом. Тіла загиблих влітку 1943 року було знайдено при будівниц­тві водопроводу. Інші місця залишаються не відомими. З інших джерел відомо, що трупи спалювали.

За матеріалами Відділу інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Шепетівської міської ради

Останнє редагування 19 травня 2019, 16:12
0
репостів
0
репостів