З квітами, жовто-блакитними стягами, схиливши голови та зі сльозами на очах, жителі Берездівської громади віддали шану воїну,який віддав своє життя за Україну, її свободу і незалежність.
Старший солдат Матвійчук Дмитро, з 31 жовтня 2023 року брав участь у відсічі збройної агресії російської федерації проти України. У ході виконання бойових завдань проявив видатну мужність, героїзм, високий професіоналізм I самопожертву, залишаючись вірним військовій присязі та своєму обов'язку перед Україною. Неодноразово зазнавав поранень під час бойових дій, проте кожного разу повертався до строю.
У період з 10 березня по 11 квітня 2025 року старший солдат Дмитро Матвійчук тримав оборону позицій на околицях населеного пункту Калинове Краматорського району Донецької області в умовах надзвичайно Інтенсивних Штурмів переважаючих сил противника. Брав безпосередню участь в обороні та недопущенні прориву ворожих сил у напрямку населеного пункту Костянтинівна Краматорського району Донецької області.
У період з 16 квітня по 5 травня 2025 року старший солдат Дмитро Матвійчук виконував бойові завдання в районі населеного пункту Стара Миколаївка Краматорського району Донецької області та зробив значний внесок в оборону цього населеного пункту. Під час перебування на бойових позиціях підрозділ потрапив під Щільні ворожі обстріли, у результаті яких було поранено двох військовослужбовців.
Матвійчук Дмитро, незважаючи на ризик і небезпеку, надав побратимам домедичну допомогу та евакуював їх із позиції, проявивши мужність, рішучість і відданість військовій службі.
В умовах інтенсивних штурмів і постійних обстрілів він мужньо та гідно виконував поставлені завдання, слугував прикладом для побратимів, власним прикладом надихав особовий склад і сприяв підтриманню високого бойового духу підрозділу. Охоче ділився набутим досвідом із новоприбулими військовослужбовцями.
За час проходження військової служби на займаній посаді старший солдат Дмитро Матвійчук зарекомендував себе як грамотний, відважний, досвідчений та відповідальний військовослужбовець. Він не лише сумлінно виконував поставлені бойові завдання, а й виявляв ініціативу, часто беручи на себе додаткові обов'язки у критичних ситуаціях.
Так про нього відгукувались у 19-му Армійському корпусі ЗСУ.
8 жовтня 2025 року загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Степанівка, Краматорського району, Донецької області, захищаючи Україну.
Зустріли Воїна в селі Плоска. Потім через живий коридор з квітами та державною символікою воїна провели до села Мирутин, де і відбулось відспівування і поховання.
Світла пам'ять про захисника України збережеться у наших серцях....
Герої не вмирають!
