Петрівського Володимира Сергійовича цінували й шанували всі, хто його знав. Майстер на всі руки, чуйна людина та справжній патріот своєї держави. Свідченням цього — його рішення боронити країну, яке він ухвалив 26 лютого 2022 року.
Довгі три з половиною роки він захищав українську незалежність. Володимир ніс службу у складі 3-ї окремої танкової Залізної бригади, яка мужньо стримує атаки ворога на Харківщині.
За час служби військовослужбовець неодноразово отримував почесні відзнаки та нагороди. Він робив усе для наближення Перемоги, яку, на жаль, уже не побачить на власні очі. 10 жовтня 2025 року, під час виконання бойового завдання між населеними пунктами Катеринівка та Колодязне Куп’янського району, Володимир загинув, до останнього залишаючись вірним присязі.
Попрощатися з мужнім земляком сьогодні прийшли, мабуть, не одна сотня місцевих мешканців. Встеливши квітами узбіччя доріг, білогірчани провели воїна в останню путь. Ледве стримували сльози друзі, побратими, однокласники, колишні колеги.
Не хотіли вірити в страшне горе близькі. Кожен сьогодні втратив частинку себе. Поховали 44-річного бійця на кладовищі села Семенів з усіма військовими та релігійними почестями.
Вічна пам’ять мужньому Герою. Щирі слова співчуття родині та близьким полеглого воїна. Хай душа його знайде вічний спокій, а Господь прийме, де праведні спочивають! Схиляємо голови в глибокій скорботі разом з Вами.
Білогірська селищна рада
