Віталій Муха народився 25 листопада 1975 року в мальовничому селі Плесна Шепетівського району у родині Олександра Петровича та Надії Йосипівни. Дитинство його проходило поруч із братами — старшим Станіславом та братом-двійником – Анатолієм.
Коли батько залишив родину, хлопцям довелося рано подорослішати. Віталій з братами змалку звик до роботи. Мама, Надія Йосипівна, спочатку працювала в колгоспі – випікала хліб, потім – кухарем в дитячому садочку, діти допомагали вдома по господарству.
Віталій мав золоті руки, робив будь-яку важку чоловічу роботу, а міг і допомогти на кухні, навіть ліпити голубці чи вареники. Родина була працьовита й дружна, тому з малих літ хлопець звик цінувати працю та чесність.
Батьківську підтримку хлопці отримували від братів мами: Миколи та Петра, які завжди були поруч, готові допомогти та підтримати у складні моменти.
Навчався Віталій у Плесенській загальноосвітній школі, де проявляв старанність і відповідальність. Після закінчення 9 класів продовжив здобувати освіту у Грицівському профтехучилищі.
Свій трудовий шлях розпочав у місцевому колгоспі трактористом, з часом перейшов у електромайстерню з ремонту електромоторів.
Молодий, енергійний з творчою натурою, з прекрасним почуттям гумору, любив читати. Віталій навчився грати на гітарі, дуже захоплювався творчістю групи «Кіно». Співав всі пісні Віктора Цоя – пригадує товариш Олександр Шикерук.
Деякий час Віталій працював за кордоном, та Повернувшись у рідне село, влаштувався на роботу на оптову базу «Гермес» у Шепетівку.
Найбільшою гордістю та сенсом життя чоловіка була сім’я. Разом із дружиною Наталею виховував двох дітей — доньку Анастасію та сина Богдана. Був добрим і турботливим батьком, намагався приділити увагу кожному, навчав, підтримував, передавав власний досвід. Особливою його відрадою були прогулянки до лісу по гриби та ягоди з сином Богданом, де вони разом знаходили спільні теми для розмов і розділяли чоловічі захоплення. Чоловік завжди цінував прості радощі життя — щирі розмови, затишні родинні вечори, спільні справи з дітьми.
27 червня 2024 року Віталія Муху було мобілізовано до лав Збройних сил України. Спершу він проходив навчання у Рівненській області, де отримав підготовку за напрямком сапер. Після цього був направлений на Покровський напрямок. Попри труднощі служби, завжди знаходив час, щоб підтримати родину. 25 вересня воїн востаннє спілкувався зі своїми дітьми, а наступного дня повідомив Наталі, що вирушає на бойове завдання.
Уже 9 жовтня 2024 року родина отримала сповіщення, що Віталій зник безвісти. Згодом стало відомо, що він загинув 27 вересня 2024 року у Покровському районі Донецької області, мужньо виконавши обов’язок в бою за Україну, її свободу та незалежність.
Життєвий шлях Віталія Мухи обірвався занадто рано, але пам’ять про нього житиме у серцях рідних і всіх, хто знав цього щирого, працьовитого та відданого своїй землі чоловіка.
У цю скорботну мить ми щиро розділяємо горе родини Захисника. Громада схиляє голови в жалобі перед світлою пам’яттю воїна. Нехай світлі спогади про Віталія завжди будуть сильнішими за смерть.
Герої не вмирають!
Шепетівська міська рада
