Валентин народився 2 січня 1978 року у місті Славуті. Закінчив вісім класів Славутської школи № 2.
Після школи навчався у Шепетівському професійно-технічному училищі, освоївши професію газоелектрозварювальника.
Як згадують рідні, Валентин полюбляв цю професію. Ще з дитинства мав золоті руки, не боявся роботи. Працював переважно з технікою, ремонтував машини, у свій час влаштувався на місцеве підприємство «Сан-Сервіс».
9 травня 2025 року Валентина мобілізували до лав Збройних сил України. Служив гранатометником у механізованому батальйоні військової частини А5000.
Солдат Валентин Багінський – наш земляк, захисник України – після виснажливої боротьби із хворобою помер у лікарні.
Попри всі зусилля медиків, 22 серпня 2025 року його серце зупинилося... Серце воїна, що пройшов службу заради Батьківщини. Серце рідної людини, яке жило турботою за своїх близьких. Серце патріота, відданого своїй рідній землі.
У нашого Героя залишилися батько та сестра – найближчі, хто був для нього опорою та підтримкою. Вони згадують Валентина як добру та щиру людину, життєрадісного чоловіка, завжди готового прийти на допомогу.
За життя у нашого захисника було не одне захоплення. Але найбільше йому подобалося проводити час за малюванням, механікою, ремонтом техніки. Гарно грав на гітарі.
Словами важко загоїти в серці болючу рану втрати, адже смерть найріднішої людини – велике випробування.
Міський голова, виконавчий комітет, депутати Славутської міської ради та вся Славутська громада висловлюють щирі співчуття рідним та близьким Валентина Багінського.
Низький уклін тобі, наш Герою. Ти відійшов у вічність, але твоя пам’ять житиме в серцях людей, яких ти захищав.
Вічна пам’ять та слава українському Воїну!
Пресслужба Славутського МВК
