Артем народився 23 серпня 1993 року в нашому місті Славута. Навчався у Славутській ЗОШ №2, а згодом присвятив своє життя роботі автомеханіка. Його руки були справжніми «золотими»: він міг оживити будь-який автомобіль.
8 березня 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у відділенні розвідки та коригування взводу БпРК-1 військової частини А4030 на посаді зовнішнього пілота — оператора безпілотних літальних апаратів.
За сумлінну службу, професіоналізм і мужність Артем неодноразово отримував грамоти, подяки та відзнаки військового командування, зокрема медаль «Ветеран війни — учасник бойових дій». Його відданість справі, сила духу та беззаперечна хоробрість надихали побратимів.
16 листопада 2024 року, під час виконання бойового завдання в районі села Трудове Донецької області, Артем Іванік віддав своє життя, захищаючи нашу Батьківщину. Він загинув смертю Героя.
У нього залишилися мама, тато та сестра, які втратили найдорожче. Ми розділяємо їхній біль і висловлюємо найглибші співчуття.
Артема згадують як добру, чуйну та надзвичайно світлу людину. Його життя було тісно пов’язане з технікою, але в душі він завжди залишався справжнім патріотом, відданим своїй країні.
Міський голова, виконавчий комітет, депутати Славутської міської ради та вся Славутська громада висловлюють щирі співчуття рідним і близьким відданого Воїна України.
Подвиг Артема Олександровича Іваніка назавжди залишиться у нашій пам’яті, на сторінках історії Славутської громади та незалежної України. Він є прикладом справжнього Героя, який ціною власного життя відстоював наше майбутнє.
Вічна пам'ять Артему та всім воїнам, які віддали свої життя за Україну!
Пресслужба Славутського МВК.
