Олександр Миколайович Бунда народився 4 березня 1996 року в селі Хоросток. В рідному селі здобував освіту. Закінчивши шостий клас, перейшов навчатися до Ганнопільської школи, де його згадують надзвичайно відповідальним, товариським та доброзичливим учнем, який був готовий прийти на допомогу будь-якої миті.
У 2013 році Олександр поступив на навчання до Київського електромеханічного коледжу. А з листопада 2016 року по 2022 рік проходив службу за контрактом в Головному управлінні ДСНС, бувши на посаді пожежного-рятувальника.
Разом з дружиною Вікторією, Олександр виховував чудову донечку Софійку.
У серпні цього року молодий чоловік був призваний на військову службу під час мобілізації до Збройних Сил України, де з відвагою та честю захищав свободу та незалежність нашої держави. Проте клятий ворог обірвав молоде життя. Вірний військовій присязі, оператор 1-го відділення взводу протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки, у запеклому бою за нашу Батьківщину, Олександр Миколайович загинув 05 грудня 2024 року в районі села Ганнівка Покровського району Донецької області. Кровожерлива війна забрала люблячого сина та брата, коханого чоловіка, турботливого батька…
Скорботний кортеж з тілом загиблого Захисника жителі громади зустріли 11 грудня живим коридором, схилившись на коліна. А дорогу, якою наш воїн повертався додому востаннє - встелили квітами.
Попрощатися із мужнім Героєм прийшли близькі, друзі, знайомі, бойові побратими, духовенство, жителі громади.
Поховали нашого земляка на селищному кладовищі в селі Досін, де відбулось заупокійне богослужіння та прощання з полеглим Захисником.
Пекельно щеміло в грудях… Люди не стримували сліз… У ці гіркі хвилини щиро співчуваємо родині загиблого воїна та поділяємо ваш біль. Нехай добрий, світлий спомин про Олекандра залишиться у серцях всіх, хто його знав, любив та шанував. Вічна пам’ять, доземний уклін та щира подяка Герою! Світла Пам'ять та Вічна Шана!
Ганнопільска громада
