Народився Володимир 25 червня 1974 року у селі Прикордонна Улашанівка.
У 1991 році закінчив Хоняківську середню школу. У цьому ж, 1991 році, розпочав навчання в Шепетівському сільськогосподарському технікумі бухгалтерського обліку.
У 2006 році закінчив навчання в Міжрегіональній Академії управління персоналом і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Облік і аудит» та здобув кваліфікацію бухгалтера-аналітика.
У 1992 році вступив на строкову службу, у 1994 році звільнений у запас та продовжив навчання у Шепетівському сільськогосподарському технікумі бухгалтерського обліку.
У 1995 році повторно призваний Ізяславським міським військовим комісаріатом Хмельницької області на посаду водія-механіка в/ч А2075. У 1996 році – командир відділення в/ч А1971. У тому ж 1996 році – начальник фінансової служби 55-го окремого механізованого батальйону 1610-ї механізованої бригади. Із 25 вересня 1997 року – начальник фінансового відділення управління 97 окремої механізованої бригади. Із 14 січня 2004 року – заступник начальника фінансово-економічної служби. З 06 листопада 2004 року звільнений у запас. З 26 листопада 2004 по 2006 рік – головний бухгалтер в/ч А1071.
У 2007 році розпочав трудову діяльність у Славутському міськрайонному центрі зайнятості на посаді заступника начальника відділу взаємодії з роботодавцями.
15 грудня 2023 року Володимир був мобілізований до Збройних Сил України. Виконував бойові задачі на посаді головного сержанта другого зенітного кулеметної роти в/ч А4918.
Відданий військовій присязі, штаб-сержант Джур Володимир Тарасович помер 12 вересня 2024 року під час бойового чергування на пункті управління населеного пункту Новонадеждино Харківської області.
У нашого Захисника залишилися дружина Тетяна, син Ярослав, матір, брат і сестра.
Рідні Володимира згадують про нього тільки найкраще – він був турботливим татом, чоловіком, сином, братом. Це добра та щира, винахідлива людина, завжди готова підтримати рідних та близьких та в першу чергу Володимир думав про них.
Поміркований, приймав виважені рішення, товариський, комунікабельний, легко знаходив спільну мову з оточуючими, доброзичливий, відповідальний, працелюбний.
Міський голова та депутатський корпус Славутської міської ради висловлюють щирі слова співчуття рідним та близьким відданого Воїна України.
Громадське прощання з українським Героєм відбулося у міському Палаці культури, заупокійна панахида — в церкві Покрови Пресвятої Богородиці. Поховали Володимира на «Новому кладовищі» з усіма військовими почестями.
Сьогодні сумуємо і плачемо усі, бо втратили добру та щиру людину. Наш захисник Володимир показав нам приклад справжнього патріота, надійного побратима, він чесно і до кінця виконував свій обов’язок воїна і громадянина.
Володимиру тепер назавжди 50.
Слава Україні! Героям Слава!
