Воїн котрий не вагаючись, за покликом серця пішов захищати свою державу, бо добре знав ціну незалежності кожного клаптика України. Та, на жаль, не судилось побачити довгождану перемогу над підлим ворогом. Російський окупант цинічно позбавив життя нашого оборонця 5 травня на Запоріжжі.
Багатолюдним було прощання із полеглим воїном – бо кожен свідомий громадянин Ізяславщини хотів віддати останню шану Людині, яка пожертвувала своє життя за волю українського народу, прикрила собою рідний край.
Останній шлях нашого оборонця був щедро встелений квітами та омитий рясними, щирими сльозами. Заупокійна служба за загиблим проведена місцевими священнослужителями. Поховали бійця з усіма військовими почестями в рідному селі, що було для оборонця місцем наснаги та сили. Вручено рідним захисника Державний Прапор України, який почесна варта зняла з його домовини.
Наш оборонець Олександр залишив земне життя, проте не полишить наші серця. Його подвиг не згасне у віках. Подбати про це – наш довічний обов’язок!
Ізяславська міська рада
