Народився Максим Яремчук 13 червня 2003 року. Він був старшим сином в багатодітній родині шепетівчан, Лариси та Михайла Яремчуків. Окрім Максима, в родині виховується ще четверо братів.
Навчався Максим в Шепетівському навчально-виховному комплексі №3 у складі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. ім. Натана Рибака та ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою». Після 9 класу обрав військовий напрям підготовки. Хлопчина був вихованим та дисциплінованим учнем, фізично загартованим юнаком, який успішно поєднував шкільне навчання, допомогу батькам по господарству та дозвілля з однолітками. Спокійним і доброзичливим запам’ятали його вчителі й однокласники, зі слів наставників – Максим був хорошим другом.
Закінчивши школу, юнак вступив до Хмельницького національного університету на факультет «Економіки та управління». У вересні 2021 року був призваний на строкову службу до Національної Гвардії України. Служба давалася юнакові легко, він знав, що зробив правильний вибір.
З початком повномасштабного вторгнення Максим, разом з побратимами, стає на захист Києва, бере участь у розмінуваннях звільнених від загарбників територій. Згодом переходить на службу до бригади швидкого реагування Національної гвардії України «Рубіж».
Максим разом з побратимами наближав той день, коли для України зі сходу вставатиме лише сонце, а не орки з темряви. Попри свій юний вік – 20 років, цей мужній та самовідданий захисник, як ніхто розумів важливість внеску в перемогу кожного з нас. Він був витривалим, вправно володів зброєю та постійно вдосконалював свої навички. Мав неймовірне почуття гумору та був надзвичайно цікавим співрозмовником.
Справжній патріот, цікавився військовою справою та мрів пов’язати з цим своє життя. За свій світлий, сонячний характер отримав позивний «Ред». Побратими згадують:
«Ми ніколи не боялись покластись на «Реда», бо були впевнені в ньому».
Максим був хорошим сином, надійними товаришем, уважним до рідних та близьких, часто тішив молодших братів подарунками й смаколиками.
“Він був особливою дитиною. Надзвичайно ніжним, люблячим, співчутливим та добрим. Мав багато друзів, яких завжди підтримував, він умів вислухати, заспокоїти й розрадити. Завжди допомагав нам, часто робив сюрпризи молодшим братам, любив дивувати нас, дарувати подарунки. Він був просто надзвичайний” – розповідає мама Лариса.
Максим завжди був готовий прийти на допомогу іншим, багато допомагав побратимам, військовим, що вирушали на передову, та волонтерам, часто віддавав свій одяг та амуніцію, щоб спорядити інших бійців.
Для нас всіх він назавжди залишиться взірцем хоробрості та стійкості. Тим, хто був небайдужим до долі України, хто мріяв про краще майбутнє і світлий, мирний завтрашній день.
Загинув Максим Михайлович Яремчук 7 березня 2024 року. Всім, хто знав Максима, важко повірити в цю втрату. Він завжди був щирою, відкритою, приязною людиною та понад усе любив життя і багато хотів встигнути, але війна стала цьому на заваді, не давши здійснитись юнацьким мріям.
Вся Шепетівська громада сумує разом з родиною, низько схиляючи голови у скорботі.
Герої не вмирають!
Слава Україні!
Шепетівська міська рада
