Максим Дячук народився 28 серпня 1987 року в Шепетівці та був єдиним сином в родині шепетівчан. Хлопець ріс кмітливим та допитливим, цікавився світом і шукав себе. Після закінчення загальноосвітньої школи №2, Максим був призваний на строкову службу, згодом деякий час служив за контрактом. Як і всі люди, він не був народжений для війни і не планував пов’язувати все своє життя з військовою справою.
У 36-річного шепетівчанина було успішне життя та улюблена робота – у садовому центрі, де і зустрів своє кохання – дружину Олену. Разом вони виховували сина Максима. Та війна зруйнувала ще одну щасливу родину.
1 березня 2023 року Максим Дячук був мобілізований до війська і після відповідного навчання у Рівному та Львові його направили на виконання завдань з оборони держави. Багато про службу не розповідав, лише заспокоював дружину, що «все добре…».
Олена згадує: «Максим був дуже чуйним, добрим, веселим, життєрадісним, спокійним, вихованим, відповідальним і завжди першим, хто прийде на допомогу. Чудовим, люблячим чоловіком і гарним батьком…». Він любив рослини і, коли пішов на війну, то просив доглядати за невеличким садом, що посадив біля будинку. Наказував дружині, щоб не забувала підживлювати молоді дерева. Так хотів зберегти та продовжити їх життя, як оберігав життя своїх рідних.
За спогадами побратимів, Максим був гарним другом, підтримував та допомагав. Він розумів, що на війні час набуває особливого значення. Особливо, коли намагаєшся виграти його у смерті.
Максим Дячук загинув, мужньо виконавши військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу та незалежність, внаслідок наступально-штурмових дій в Донецькій області.
Жахлива неоголошена війна забрала життя ще одного славного воїна. Вся Шепетівська громада сумує разом з родиною, низько схиляючи голови у скорботі.
Герої не вмирають!
Шепетівська міська рада
