Він мав би повернутись до рідної домівки з довгоочікуваною Перемогою, повернутись в обійми дружини та дітей, радіти життю, будуючи плани на майбутнє. Та жорстока і кривава війна забирає найкращих, тих, хто усім серцем любив Україну, вірив у її щасливе майбутнє. Життя Героя обірвалось 30 серпня від осколків ворожих вибухів.
Осіннім дощовим днем, навколішки, зі сльозами на очах, з живими квітами у руках та прапорам, дорослі і діти зустрічали Захисника на щиті. Зупинялися зустрічні автомобілі, водії виходили і схиляли голови перед подвигом мужнього бійця, який віддав найдорожче за нашу свободу і незалежність, за наше право бути вільними у своїй країні…
Багатолюдним було прощання із загиблим воїном на площі. Рідні, близькі, друзі, знайомі і незнайомі люди не стримували сліз…І небо плакало за Героєм. Боляче… Неймовірно боляче… Чин похорону священослужителі провели в Соборі архістратига Божого Михаїла та архангела Гавриїла ПЦУ.
Андрію Мачулянському назавжди 43... У нашій пам’яті він залишиться вірним сином українського народу і відважним бійцем, який взяв до рук зброю, щоб захистити рідних, свою оселю і державу від ворога, щоб зберегти країну для нащадків.
Немає прощення агресору за горе, яке він приніс на нашу українську землю. Немає в світі сили, яка могла б затамувати невгамовний біль, що пронизує серця українців, які оплакують своїх близьких, що загинули в цій страшній війні.
Нехай світлий спомин про покійного ВОЇНА-ЗАХИСНИКА, стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, усіх, хто його знав, любив і шанував. Розділяємо разом з родиною цей біль, підтримуємо вас у час скорботи. Слава Герою та вічна пам'ять!
Відділ з організаційних питань НМР
